Вересень в Україні розпадається на дві дуже різні половини. У перші два тижні ще тепло, вдень тримається 20–24 градуси, і город продовжує працювати майже по-літньому. Після 15–20 числа ночі стають помітно холоднішими, на півночі та заході області можливі перші приморозки на ґрунті, і акценти зміщуються з вирощування на збирання й підготовку.

Різниця між регіонами цього місяця найпомітніша за весь рік. У Чернігівській, Львівській чи Житомирській областях стійкий перехід через плюс десять відбувається наприкінці вересня, у центрі — у першій декаді жовтня, на Одещині та Херсонщині — щонайменше на два-три тижні пізніше. Тому всі строки нижче варто зсувати на тиждень уперед для півночі й на тиждень-два назад для півдня.
Перша половина місяця: збір і останні посіви
Томати знімають, не чекаючи, доки нічна температура опуститься нижче плюс десяти: після переохолодження плоди погано дозрівають у приміщенні й швидше загнивають. Разом із ними прибирають перець і баклажани, які на холод реагують ще гостріше. Картоплю в північних областях докопують до 10–15 вересня, у центрі — до кінця місяця, за десять-чотирнадцять днів після скошування бадилля.
До 15–20 вересня встигають посіяти сидерати. Біла гірчиця й фацелія за місяць нарощують 15–20 сантиметрів зеленої маси, озиме жито й вика підуть у зиму й дадуть основний приріст навесні. Норма висіву гірчиці — приблизно 3–4 грами на квадратний метр, жита — 15–20.
Перший тиждень вересня — останній строк для посіву зелені під осінній збір: шпинат, кріп на зелень, салат-латук і рукола ще встигають дати врожай до стійких холодів, особливо під тонким агроволокном. Тоді ж, до 10–15 вересня, завершують посадку розсади полуниці: рослинам потрібно щонайменше півтора місяця тепла, щоб укорінитися й закласти квіткові бруньки.
Друга половина: сад, добрива й цибулинні
Зимові сорти яблук і груш знімають у другій половині вересня — на початку жовтня, коли насіння в плодах стає темно-коричневим, а плодоніжка легко відділяється від гілки. Падалицю під деревами прибирають щотижня: саме в ній зимують личинки плодожерки. Тоді ж знімають і спалюють ловчі пояси, а зі стовбурів старих дерев зчищають відсталу кору.
Із двадцятих чисел вересня починається осіння посадка: смородина, аґрус, малина й жимолость приживаються тим краще, чим раніше потраплять у землю. Плодові дерева з відкритим корінням висаджують пізніше, у жовтні, коли рослина остаточно скине лист. Під усі багаторічники вносять фосфорно-калійні добрива — орієнтовно 30–40 грамів суперфосфату й 20 грамів сульфату калію на квадратний метр. Азот у вересні не дають узагалі: він провокує ріст пагонів, які не встигнуть визріти до морозів.
Гладіолуси викопують через 35–40 днів після цвітіння, коли листя починає жовтіти, і просушують два-три тижні при 20–25 градусах. Жоржини лишають у ґрунті до першого приморозку, який підіб’є надземну частину, і тільки тоді дістають бульби. Нарциси й дрібноцибулинні висаджують у першій половині вересня, тюльпани — пізніше, коли ґрунт на глибині десяти сантиметрів охолоне до плюс восьми-десяти градусів.
Порядок роботи на вересень зручно тримати в голові саме так: до середини місяця — зібрати теплолюбні культури, посіяти сидерати й дозасадити полуницю; після середини — зайнятися садом, добривами й цибулинними. Усе, що не встигли, здебільшого переноситься на жовтень без втрат, окрім посадки полуниці та посіву сидератів — ці два пункти строків не прощають.

718