Полив — та частина господарства, яку восени згадують останньою. Шланги лишаються лежати між грядками, крапельна стрічка — на місці, бочка стоїть повна. Наслідки видно вже навесні: тріснутий фітинг, розірваний по шву шланг, забитий мулом фільтр і насос, який гуде, але не качає.

Причина одна й дуже проста. Вода при замерзанні збільшується в об’ємі приблизно на дев’ять відсотків, і цього достатньо, щоб розірвати пластик зсередини. Небезпечні не так морози, як залишки води в найнижчих точках системи — у колінах, у корпусі фільтра, у зігнутому шлангу.
Строки консервації в Україні різняться приблизно на місяць. На півночі та заході братися до справи варто в останню декаду вересня, у центрі — у першій половині жовтня, на півдні й у Закарпатті можна спокійно дочекатися кінця жовтня. Орієнтир простий: коли нічна температура стабільно опускається до плюс п’яти, у вас лишається близько двох тижнів запасу.
Як правильно злити воду
Починають із того, що перекривають подачу й відкривають найнижчу точку системи. Якщо магістраль прокладена без ухилу, самопливом вода не зійде — доведеться продувати. Для цього підходить звичайний побутовий компресор, але тиск потрібно обмежити: для крапельної стрічки не більше 1,5–2 атмосфер, для жорстких поліетиленових труб — до трьох. Вищий тиск відриває крапельниці й вибиває ущільнення.
Крапельну стрічку перед демонтажем варто промити. Для цього відкривають заглушки на кінцях ліній і дають воді йти самопливом 10–15 хвилин, поки вона не піде чистою. Тонку стрічку завтовшки 0,15–0,2 міліметра зазвичай міняють щосезону, а стрічку від 0,4 міліметра й вище після промивання скручують у бухту й зберігають у приміщенні: вона витримує три-п’ять сезонів, якщо не пролежить зиму на морозі під снігом.
Фільтри — дискові й сітчасті — розбирають повністю. Картридж промивають щіткою під проточною водою, при сильному замуленні замочують на дві-три години в розчині оцту. Корпус зберігають розкритим: гумове кільце в стисненому стані за зиму втрачає еластичність і навесні починає підтікати.
Що знімати, а що можна лишити надворі
Шланги зливають, піднявши один кінець і протягнувши по всій довжині, потім згортають у кільця діаметром не менше півметра — вужчі петлі заламують стінку. Зберігають у сараї, не на землі: ПВХ при мінус п’ятнадцяти стає крихким, а в місці перегину навесні з’явиться тріщина.
Вуличний кран консервують у два прийоми: спершу перекривають внутрішній вентиль у будинку чи колодязі, потім відкривають сам кран і залишають його відкритим до весни. Поверхневий насос знімають і заносять у тепло обов’язково, попередньо злив воду з корпусу через нижню пробку; свердловинний зануреного типу можна лишити, якщо він стоїть нижче глибини промерзання.
Бочки й ємності спорожняють повністю й перевертають догори дном або накривають так, щоб усередину не набиралася дощова вода. Якщо злити велику ємність немає куди, у воду кидають кілька пластикових пляшок, наполовину заповнених піском, — лід стискатиме їх, а не стінки бака. Підземні магістралі закладають нижче глибини промерзання, яка в Україні становить приблизно 0,7 метра на півдні та 1,0–1,2 метра на півночі й сході, з ухилом 2–3 міліметри на метр у бік зливної точки.
На всю консервацію середньої дачної системи йде півдня. Порядок дій незмінний: перекрити воду, злити або продути магістралі, промити й висушити фільтри, зняти насос і стрічку, спорожнити бочки, залишити вуличні крани відкритими.

707