3169
Астрономи, аналізуючи нові знімки Сатурна з космічного телескопа Hubble, виявили незвичний 10-кутний хвильовий візерунок у його південній атмосфері. Ця нова структура, декагон, простягається через кілька шарів газової оболонки планети й може стати ключем до розуміння того, як формуються та еволюціонують атмосфери планет-гігантів. Про результати повідомляє Universe Today.
Сатурн зазвичай асоціюють насамперед із його вражаючими кільцями, але вже давно відомо, що планета має й унікальні полярні структури. На півночі понад 40 років спостерігають стійкий шестикутник у хмарах. Тепер дослідники повідомляють про першу подібну, але відмінну за формою й поведінкою структуру на південному полюсі.
Новий атмосферний візерунок на південному полюсі
Міжнародна команда науковців вивчала зображення Сатурна, отримані з 2023 по 2025 роки. Для цього використали дані Hubble в межах програми Outer Planet Atmospheres Legacy (OPAL), яка з 2014 року щороку спостерігає Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун, а також знімки з наземних телескопів, зокрема найбільшої астрономічної обсерваторії континентальної Європи — Калар-Альто в Іспанії.
У цих даних дослідники вперше побачили чітку 10-кутну атмосферну структуру над південним полюсом Сатурна. Вона контрастує з давно відомим шестикутником на північному полюсі та свідчить, що обидві півкулі можуть породжувати різні за формою, але подібні за природою хвильові явища в струминних течіях.
Як і північний гексагон, південний декагон пов’язаний зі швидкісними струменевими течіями в атмосфері. Швидкості вітру в області гексагона становлять приблизно 320–354 км/год, а в зоні декагона — близько 400–420 км/год. Водночас поведінка цих структур виявилася різною.
Чим південний декагон відрізняється від північного гексагона
За спостереженнями, північний шестикутник залишається майже нерухомим відносно широти й довготи: він стабільно займає одне й те саме місце протягом десятиліть. Натомість новий південний декагон зміщується на схід.
У роботі зазначається, що цей рух, імовірно, пов’язаний з тим, що десять кутів декагона коливаються вперед-назад приблизно з періодом 32 дні. Через це дослідники вважають, що південний візерунок поводиться радше як блукаюча хвиля, яка пронизує кілька атмосферних шарів, а не як жорстко закріплена структура на кшталт гексагона.
Співавторка дослідження, фахівчиня з атмосфер планет Емі Саймон (Amy Simon) з Центру космічних польотів ім. Годдарда NASA та головна дослідниця програми OPAL, підкреслює, що нічого подібного раніше в південній півкулі Сатурна не бачили. Якщо північний гексагон спостерігається «кожного разу, коли ми туди дивимося, вже понад 40 років», то нова структура, за її словами, виглядає так, ніби посилюється, даючи унікальну можливість спостерігати, як розвивається гігантський атмосферний візерунок.
Чому це відкриття важливе для науки про планети
Особливо показово, що апарат Cassini, який вивчав систему Сатурна з орбіти в 2004–2017 роках, не зафіксував жодної подібної форми над південним полюсом. Це означає, що декагон — відносно нова структура, яка з’явилася вже після завершення місії Cassini та стала помітною тільки на знімках Hubble останніх років.
За версією дослідників, вивчення декагона допоможе краще зрозуміти атмосферну динаміку не лише Сатурна, а й інших гігантських планет. Зокрема, вони згадують полярні циклони Юпітера, які також організовані в геометричні фігури навколо більших центральних вихорів.
Команда вказує, що комп’ютерні моделі можуть прояснити, як зміни вітрів і сонячного опромінення впливають на виникнення й еволюцію багатокутних структур на Юпітері. Вихідною точкою для таких моделей стає саме нове відкриття декагона на південному полюсі Сатурна.
Автори сподіваються, що наступні роки спостережень покажуть, як змінюватиметься цей візерунок: чи залишиться він стабільним, чи трансформується, чи зникне так само раптово, як і з’явився. Відповіді на ці запитання дадуть змогу глибше зрозуміти фізику атмосфер гігантських планет і процеси, які керують їхньою погодою на масштабах у тисячі кілометрів.
Подивитися відеорозбір цієї теми можна у форматі лекції за посиланням: .
Астрономи виявили на південному полюсі Сатурна атмосферний декагон з’явилася спочатку на Цікавості.
