3155
Спостереження за вільноживучими японськими макаками в Японії дало вченим два рідкісні приклади всиновлення осиротілих дитинчат. Незвичайність випадків полягає в тому, що прийомними матерями стали самиці, які не втратили власних малят і вже мали успішний досвід материнства. В одному випадку дослідники навіть запідозрили відновлення лактації після тривалої перерви.
Дослідження проводили у префектурі Окаяма, де живе популяція японських макак, за якою науковці систематично спостерігають і добре знають окремих тварин. У 2006 році з групи зникли кілька дорослих самиць, серед яких були матері дитинчат віком приблизно чотири-п’ять місяців. Одне осиротіле дитинча згодом зникло, а двох інших самців прийняли дорослі самиці.
Перше дитинча втратило матір у віці близько чотирьох із половиною місяців. Приблизно через 37 днів його почала опікувати двоюрідна сестра біологічної матері. Науковці бачили, як вона захищала дитинча від домінантного самця, носила його й підтримувала тісний соціальний контакт.
Найцікавіший епізод стався через два місяці після всиновлення: дослідники зафіксували, як дитинча смоктало груди прийомної матері, хоча її власне попереднє дитинча вже було значно старшим і активної лактації у цей момент не очікували. Це може означати, що стимуляція грудей знову запустила вироблення молока, хоча без фізіологічних вимірювань підтвердити це остаточно неможливо.
Коли прийомному дитинчаті було близько 13 місяців, самиця народила власне нове маля. Попри це, всиновлений самець ще деякий час залишався поруч і намагався дістатися до грудей. Лише протягом другого року життя він почав поступово ставати незалежнішим.
Другий випадок був ще незвичнішим через довгий проміжок між втратою матері та всиновленням. Дитинча залишилося без матері у п’ять місяців, але прийомна самиця почала опікуватися ним лише приблизно у 12 місяців. Вона носила його на спині, чистила шерсть і демонструвала поведінку, характерну для зв’язку матері з малям.
Автори дослідження зазначають, що обидва всиновлені дитинчата ставали самостійними повільніше, ніж зазвичай. Одним із можливих пояснень є тривалий стрес після втрати біологічної матері. Випадки показують, що соціальні зв’язки у макак можуть бути гнучкішими, ніж вважалося, і що материнська поведінка не завжди обмежується лише власним потомством.
https://nauka.ua/news/makaki-vsinovili-ditinchat-bez-vtrati-vlasnih
