206
Nature Astronomy: перші живі клітини на Землі виникли завдяки космічному пилу.
Міжнародна група вчених зі Швейцарії, Великої Британії та Норвегії дійшла висновку, що життя на Землі могло з’явитися завдяки частинкам космічного пилу. Дослідження опубліковано в науковому журналі Nature Astronomy.
Походження організмів на нашій планеті довгий час залишалося загадкою. Провідні теорії припускають, що життя виникло з так званої пребіотичної хімії, в якій органічні сполуки формувалися і багаторазово комбінувалися, поки не розвинулося життя, яким ми його знаємо сьогодні.
Однак породи земної поверхні відносно бідні на здатні до реакцій і розчинні форми основних елементів для пребіотичних процесів; йдеться про фосфор, сірку, азот і вуглець.
У новому дослідженні команда вивчила, чи міг космічний пил запустити процеси утворення життя на нашій планеті.
Космічний пил утворюється в міжпланетному просторі під час зіткнення астероїдів або випаровування і розпаду комет у міру їхнього руху в Сонячній системі.
Учені зазначили, що деяка частина космічного пилу проходить через атмосферу Землі, зберігаючи більшу частку пребіотичних елементів. Відомо, що концентровані відкладення космічного пилу дійсно утворюються на Землі сьогодні за допомогою звичайних осадових процесів.
Використовуючи астрофізичне моделювання та геологічні моделі, дослідники спробували кількісно оцінити потік і склад космічного пилу, що міг скупчитися на поверхні Землі протягом перших 500 млн років після події, відомої як місяцеутворювальний удар (можливе зіткнення Землі з об’єктом розміром з Марс, під час якого виник Місяць).
Чисельні моделі розглядали пил із сімейства комет і астероїдів Юпітера. Порівнявши результати з оцінками сучасної акреції на Землі, команда виявила, що загальна акреція космічного пилу на ранній Землі могла бути в 100-10000 разів вищою, ніж та, що спостерігається сьогодні.
Модель також використовували для прогнозування частки пилу в неконсолідованих відкладеннях, що відклалися протягом певного геологічного періоду. Вони розглянули низку відповідних середовищ, включно з льодовиковими поверхнями, спекотними пустелями та глибоководними відкладеннями. Щоб підтвердити свої результати, команда порівняла їх з відомими вимірами цих середовищ на Землі сьогодні.
Команда виявила, що космічний пил становить невелику частину глибоководних відкладень, навіть за найвищих швидкостей, передбачених моделлю.
Однак у пустельних і льодовикових районах космічний пил може становити понад 50% осаду. Найвищі концентрації (понад 80%) космічного пилу можна знайти в районах льодовиків, що тануть. Крижані щити, подібні до антарктичних, які містять кріоконітові відкладення з високим вмістом космічного пилу. Крім того, льодовикові озера, мабуть, забезпечують відмінне середовище для підтримки ранніх стадій життя.
