1277
Заміокулькас відомий як витривала кімнатна рослина, яка може довго зберігати декоративний вигляд навіть при нерегулярному догляді. Водночас відсутність нових пагонів протягом тривалого часу часто означає, що рослина перейшла в повільніший режим росту або їй бракує сприятливих умов. Наприкінці літа підживлення ще можливе, але важливо не перестаратися перед осіннім періодом спокою.
%201.jpg)
Найактивніше заміокулькас росте приблизно від весни до початку осені. У цей час добрива можна вносити приблизно раз на місяць. Із настанням осені частоту поступово зменшують, а взимку підживлення зазвичай припиняють.
Чому підживлення потрібно давати лише після поливу
Коренева система заміокулькаса чутлива до надлишку солей. Якщо концентроване добриво потрапляє у повністю сухий субстрат, ризик пошкодження коренів зростає. Тому перед внесенням поживного розчину ґрунт спочатку помірно зволожують.
Це не означає, що рослину треба рясно заливати. Заміокулькас накопичує вологу в потовщених підземних органах і значно легше переносить короткочасну сухість, ніж постійне перезволоження.
Надлишок добрив також небезпечніший, ніж помірний дефіцит. При перегодуванні у ґрунті накопичуються солі, а листя може жовтіти. Якщо рослина виглядає здоровою, але просто повільно росте, збільшувати дозу не потрібно.
Які домашні підживлення використовують
Серед домашніх варіантів згадують слабкий розчин мультивітамінної таблетки: одну таблетку подрібнюють і розчиняють у літрі теплої води, а після охолодження використовують невелику кількість рідини для поливу під корінь.
Ще один варіант — настій бананової шкірки. Дві шкірки нарізають, заливають літром води й залишають приблизно на один-два дні, після чого рідину проціджують. Також застосовують буряковий настій.
Такі засоби не потрібно використовувати одночасно. Їх застосовують по черзі й не частіше приблизно одного разу на місяць у період активної вегетації.
Коли добриво не допоможе
Відсутність нових пагонів не завжди пов’язана з браком поживних речовин. Рослина може стояти у дуже темному місці, перебувати у надто великому горщику або відновлювати коріння після переливу. У таких випадках додаткове підживлення не усуне основну проблему.
Наприкінці літа головним завданням є м’яко завершити активний сезон. Одного помірного підживлення достатньо, якщо рослина здорова. Уже восени варто скоротити живлення й орієнтуватися на природне уповільнення росту.
.jpg)
