173
На найближчій до Сонця планеті – Меркурії – може перебувати незліченна кількість алмазів. У всякому разі, на порядки більше, ніж на Землі. Там для подібного скарбу є всі умови, повідомляють вчені Китаю і Бельгії в журналі Nature Communications.
Такий висновок вони зробили, змоделювавши в лабораторії умови, які існували на Меркурії чотири мільярди років тому, коли його покривав величезний океан магми, металеве ядро було розплавленим і невеликим. Але головне, що на Меркурії містяться величезні запаси вуглецю у вигляді графіту. Усі ці знання були здобуті трьома експедиціями до планети, зокрема, американського зонда MESSENGER.
Як відомо, на Землі алмази з’являються з чистого вуглецю на глибині близько 150 кілометрів. Їхнє утворення відбувається впродовж мільйонів або навіть мільярдів років у розплавленій породі мантії, де тиск і температура дають змогу перетворювати вуглець на це багатство.
Автори нового дослідження припустили, що щось подібне має відбуватися і на Меркурії. Як конкретно? Взявши суміш із хімічних сполук, учені відтворили «меркуріанський матеріал». Потім отриманий зразок помістили під прес із графітового ковадла з високим вмістом вуглецю і розчавили під тиском у сім гігапаскалів, після чого нагріли майже до 2000 градусів. Вчені вважають, що умови, які вони створили під час експерименту, ідеально підходять для утворення алмазів. І що саме так і відбувалося в надрах планети всі ці мільярди й мільйони років.
Спочатку алмази з’явилися в розплавленому металевому ядрі Меркурія і, ймовірно, залишалися стабільними в океані магми. Але коли «серце планети» стало остигати та перетворюватися на тверде, запустився процес кристалізації. Алмази почали підійматися ближче до поверхні й «осіли» між металевим ядром і мантією. У результаті утворився алмазний шар, який протягом мільйонів років ставав тільки товщим. Сьогодні його товщина може досягати 200 метрів і становити близько одного відсотка від загальної маси планети.
