1635
Чашка м’ятного чаю після їжі для багатьох є просто звичним напоєм, але м’ята має властивості, через які її давно використовують при відчутті важкості й дискомфорту в животі. У листі міститься ментол та ефірні олії, здатні впливати на гладку мускулатуру травного тракту.
Розслаблення гладких м’язів може зменшувати відчуття спазму та переповнення. Саме цей механізм лежить в основі використання препаратів із м’ятною олією при деяких функціональних розладах кишечника.
Водночас чай і концентрована олія — не одне й те саме. У звичайному настої кількість активних речовин значно нижча, тому й ефект зазвичай м’якший.
М’ятний чай не містить кофеїну, якщо до нього не доданий чорний або зелений чай. Через це його часто обирають увечері як альтернативу каві.
Аромат ментолу створює відчуття свіжості й може суб’єктивно допомагати розслабитися після напруженого дня. Але називати м’яту лікуванням тривоги, гіпертонії чи серцевих захворювань неправильно.
Є і важливе обмеження: м’ята може розслабляти нижній сфінктер стравоходу. У людей із гастроезофагеальним рефлюксом це іноді посилює печію та кислу відрижку.
М’яту можна сушити або заморожувати невеликими порціями. При сушінні листя краще тримати в темному провітрюваному місці, а готову сировину — у сухій герметичній ємності.
Якщо після їжі регулярно виникають сильний біль, нудота, схуднення, кров у випорожненнях або інші незвичні симптоми, чай не повинен замінювати обстеження.
