2885
Вчені дослідили 3000 років історії перуанської долини Ламбаєке та спростували припущення, що спалахи насильства були спричинені кліматичними катастрофами. Аналіз людських останків не підтвердив зв’язку між змінами клімату та побутовою агресією.
Мача-Пікчу. Фото: Викіпедія
Що показало дослідження скелетів у перуанській долині Ламбаєке?
Біоархеологи Томас Снайдер та Гаґен Клаус проаналізували скелети 1633 людей із 30 місць долини Ламбаєке в Перу. Ці останки охоплюють близько 3000 років історії регіону. Робота поєднала біологічний аналіз решток із порівнянням періодів, пов’язаних із кліматичними змінами, щоб перевірити, чи збігаються ці чинники в часі.
Раніше фахівці припускали, що через явище Ель-Ніньйо та пов’язані з ним катастрофічні повені чи посухи давні громади частіше вдавалися до побутового насильства у боротьбі за ресурси. Проте аналіз решток не підтвердив цієї гіпотези: лише у 25 людей виявили травми черепа від конфліктів, а ще у 77 — сліди нещасних випадків. Статистичного зв’язку між змінами клімату та рівнем агресії в повсякденному житті науковці не зафіксували.
Дослідники звернули увагу на ритуальні жертвопринесення, які могли свідчити про глибшу кризу. Біоархеолог Томас Снайдер прокоментував це так: «Якщо ці великі ритуальні жертвопринесення свідчили про якусь глибшу кризу, ми припускали, що вони могли поширюватися й на повсякденний досвід людей».
Як близькість до океану врятувала жителів Перу від кривавих конфліктів?
Отримані дані різко контрастують з іншими регіонами в Андах, де травми від бійок трапляються значно частіше. Дослідники пояснюють це тим, що громади долини Ламбаєке захищала від голоду під час посух близькість до Тихого океану.
Це відкривало людям доступ до торгівлі та забезпечувало альтернативне джерело їжі, тому мешканцям не доводилося воювати між собою за виживання.
Мача-Пікчу. Фото: Викіпедія
Навіщо давні правителі приносили людей у жертву під час катастроф?
За словами науковців, насильство у цих культурах не виходило за межі релігійних ритуалів. Правителі культур Моче та Сікан утримували владу завдяки переконанню, що вони є посередниками між людьми та природою. Таким чином, масштабні жертвопринесення, за висновками дослідників, були пов’язані з релігійними уявленнями про владу, а не з повсякденними конфліктами мешканців.
Гаґен Клаус пояснив це так: «Масштабні людські жертвопринесення незадовго до краху політичних систем Моче та Сікан схожі на спроби повернути сили природи в рівновагу, пропонуючи надприродному найцінніше — життя людей. Саме тут у Ламбаєке знайшли найбільше свідчень насильства», — розповів Гаґен Клаус.
Вчені підсумували, що за 3000 років жителі долини знайшли способи мирної адаптації до кліматичних змін, уникаючи масової жорстокості.
Джерело: blik.ua
