
Короткі звукові імпульси рожевого шуму, подані в точно визначені моменти сну, можуть посилити природне очищення мозку. Такий висновок зробили дослідники Массачусетського технологічного інституту (MIT). Поки що експеримент показав лише можливість впливати на цей механізм, а його роль для пам’яті, мислення чи ризику нейродегенеративних захворювань ще належить з’ясувати.
Як мозок очищується під час сну
Під час повсякденної діяльності в мозку поступово накопичуються продукти обміну речовин, зокрема молочна кислота та білки, які клітинам уже не потрібні. Сон дає організму змогу позбутися частини цих речовин. У цей час хвилі спинномозкової рідини рухаються крізь мозок, допомагаючи виводити відходи та підтримувати його нормальну роботу.
Спинномозкова рідина, або ліквор, є прозорою рідиною, що оточує головний і спинний мозок. Вона захищає їх від механічних ушкоджень, переносить поживні речовини, зокрема глюкозу, і допомагає виводити продукти обміну клітин. Ще в 2019 році команда Лори Льюїс з MIT показала, що рух ліквору під час сну можна спостерігати за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії. Дослідники помітили, що переміщення рідини тісно пов’язане з повільними електричними хвилями мозку, особливо характерними для глибокого сну.
Як рожевий шум впливає на мозкові хвилі та чи допоможе це проти деменції
Для експерименту використали надкороткі імпульси рожевого шуму тривалістю лише 50 мілісекунд. На відміну від білого шуму, у рожевому сильніше представлені низькі частоти, а високі звучать тихіше, тож він нагадує рівномірний шум дощу або водоспаду здалеку. Важливим був не лише звук, а й момент подачі: імпульс потрібно було відтворювати тоді, коли повільна мозкова хвиля досягала піка.
Вчені одночасно відстежували електричну активність мозку за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ) і рух спинномозкової рідини за допомогою МРТ. Магнітне поле томографа створювало перешкоди для запису ЕЕГ, тому команда розробила метод, який усуває їх менш ніж за 100 мілісекунд, а також алгоритм прогнозування наступного піка мозкової хвилі. Це дало змогу синхронізувати звукові імпульси з активністю мозку.
У дослідженні взяли участь 14 здорових добровольців. Правильно підібрані звукові сигнали збільшували амплітуду повільних електричних хвиль мозку та пов’язаних із ними хвиль спинномозкової рідини. При цьому звук був достатньо тихим, щоб не будити учасників. Знімки мозку допомогли пояснити механізм: повільні електричні хвилі супроводжувалися звуженням і розширенням кровоносних судин. Така зміна об’єму судин створює своєрідний насосний ефект, який сприяє переміщенню ліквору.
Отже, дослідникам вдалося посилити один із природних механізмів нічної активності мозку. Водночас вони не довели, що більша амплітуда хвиль справді забезпечує ефективніше видалення шкідливих речовин або покращує якість сну. Наступний етап — перевірити, чи може посилення руху спинномозкової рідини зробити сон більш відновлювальним, зокрема для людей із безсонням, і чи впливає такий підхід на виведення білків, пов’язаних із нейродегенеративними захворюваннями.
Це особливо актуально для хвороби Альцгеймера та інших форм деменції, розвиток яких пов’язаний, зокрема, з накопиченням в мозку аномальних білків, таких як амілоїд і тау. Однак поки що немає доказів, що звукова стимуляція здатна запобігти утворенню таких накопичень або лікувати ці захворювання. Для цього потрібні окремі клінічні дослідження.
Один із дослідників, Джошуа Левітт, уже заснував компанію, яка планує розробити пристрій для домашнього використання. Імовірно, це буде пов’язана з головою пов’язка, що відтворюватиме звукові імпульси в потрібні моменти сну.
Результати роботи опублікували в журналі Science Translational Medicine. Наступні дослідження мають показати, чи зможе технологія перетворити посилення мозкових хвиль на реальну користь для пам’яті, якості сну та здоров’я нервової системи.
Джерело: portaltele.com.ua

2899