Український уряд відновив роботу реєстру товарів, на які поширюються вимоги локалізації у публічних закупівлях. Тепер вітчизняні виробники знову можуть подавати свою продукцію до переліку за оновленими правилами. Для автомобільного сектору це рішення важливе насамперед через закупівлі автобусів, комунальної, дорожньої та спеціальної техніки.

Реєстр є ключовим інструментом системи локалізації. Якщо товар відповідає встановленим вимогам, він може брати участь у певних державних та муніципальних закупівлях. Так держава прагне спрямовувати частину бюджетного попиту на внутрішнє виробництво.
Що означає локалізація для автомобільної техніки
Сучасна вантажівка чи автобус складаються з великої кількості компонентів, і частина з них може бути імпортною. Наприклад, двигун, коробка передач або базове шасі часто виробляються за кордоном. Тому локалізація не означає, що автомобіль повністю створений в Україні.
Головне полягає в тому, щоб значна частина вартості кінцевого продукту створювалася всередині країни. Йдеться про кузов, надбудову, електроніку, складання та інженерні роботи. Саме такий підхід, як зазначено в матеріалі, використовується у багатьох країнах.
Україна має сильні позиції у виробництві спеціальної техніки на імпортних шасі. Це сміттєвози, пожежні машини, автокрани, мобільні майстерні та інша техніка. Значна частина їхньої вартості створюється локально, тож саме такі продукти можуть отримати найбільшу користь від локалізації.
Повністю створити важке шасі в Україні складно, але виготовляти складну спеціальну надбудову цілком реально. Це вже працює у багатьох підприємств, які дають змогу поєднувати іноземні базові платформи з українською інженерією та виробництвом.
Публічні закупівлі та нові правила для виробників
Міста регулярно купують автобуси, тролейбуси та комунальні машини. Державні компанії потребують вантажівок, спеціальних автомобілів і техніки для інфраструктури. Вартість таких контрактів вимірюється мільярдами гривень, тому ринок є надзвичайно великим.
Якщо значна частина цього попиту залишається всередині країни, заводи отримують стабільні замовлення. Це дозволяє наймати працівників та інвестувати у виробництво. Саме масштаб держзакупівель робить політику локалізації такою важливою.
Після ухвалення підзаконного акта процедура подання до реєстру відновлюється. Це особливо важливо для компаній, які нещодавно запустили нові продукти, адже без реєстрації вони могли втрачати доступ до частини тендерів. Оновлений перелік також стимулює конкуренцію: чим більше виробників відповідає вимогам, тим ширший вибір має замовник.
Реєстр не повинен перетворюватися на закритий клуб кількох компаній. Саме тому важлива прозора та передбачувана система. Якщо правила будуть стабільними, виробники зможуть планувати інвестиції, адже без довгострокової передбачуваності завод не ризикуватиме розширювати потужності. Локалізація має працювати кілька років, а не змінюватися щосезону.
Захист внутрішнього виробника має сенс лише тоді, коли техніка відповідає вимогам. Державний замовник не повинен купувати гірший продукт лише через походження. Саме конкуренція між локальними компаніями має підтримувати якість, а відновлення реєстру повертає прогнозованість у публічні закупівлі та відкриває шлях новим українським продуктам.
Джерело: gdesobiraut.com

2863