2834
Здавалося, що ліс знищили назавжди, але через 30 років він здивував дослідників. Австралійські вчені повернулися на колишні дослідні ділянки й виявили дещо дивовижне.
У середині 1980-х років штат Вікторія в Австралії виділив значні кошти на експерименти з лісогосподарства. У штаті цікавилися, як можна замінити суцільну вирубку дерев у лісах, зокрема евкаліптів, що ростуть у гірській місцевості.
Нещодавно дослідники повернулися на колишні ділянки та провели комплексне обстеження того, як змінилися ліси, що оброблялися різними способами.
Сім методів і несподівана реакція лісу
Науковці вивчали довгостроковий вплив семи різних методів вирубки у двох регіонах. Серед них були суцільна вирубка, вирубка із залишенням кількох насіннєвих дерев, вирубка на невеликих і великих (0,25–2 гектарів) ділянках, а також методи, за яких залишали 30 або 50 відсотків оригінальних дерев, що перевищували певну висоту. Для порівняння досліджували й ділянки, де вирубка взагалі не проводилася.
Прихильники суцільної вирубки посилалися на те, що австралійські ліси вже довго зазнають постійних лісових пожеж, під час яких гинуть усі дерева. Частина фахівців вважала, що це може мати подібний ефект до того, коли дерева зникають з ділянки внаслідок суцільної вирубки. Водночас у матеріалі наголошують, що австралійські ліси сформувалися в зовсім інших умовах, ніж ліси інших континентів, тому висновки, зроблені тут, не можна переносити на інші території: «Важливо розуміти, що ці австралійські ліси сформувалися в зовсім інших умовах, ніж ліси інших континентів, тому ні в якому разі не можна переносити висновки, зроблені тут, на інші території».
Ймовірно, експеримент частково це підтвердив. На одній із ділянок, яка вже пережила пожежу 1939 року, що призвела до повного знищення лісу, після суцільної вирубки ліс відреагував повним відновленням. Це підтвердила перевірка, проведена у 2000-х роках.
«Після цього лісовою ділянкою більше не опікувалися, про неї повністю забули, а дорога, що вела до неї, заросла чагарником. Минули роки, а потім знову з’явилася група дослідників, яка ще раз обстежила експериментальні ліси», — йдеться в матеріалі.
Результат виявився таким самим: після суцільної вирубки ліс відновився ще краще. Через 30 років вирубана ділянка мала такий самий рослинний склад, як і ліс до вирубки.
«Звісно, були й відмінності, найголовніша з яких полягала в тому, що дерева відновленого лісу після суцільної вирубки були майже одного віку – у старшому лісі віковий склад дерев є більш різноманітним, і, наприклад, там більше порожнистих дерев, що може бути важливим для багатьох тварин», — пояснили у матеріалі.
Гіганти на місці старого лісу
Найцікавіше відкриття вчені зробили на ділянці, де в межах початкового експерименту залишили лише 30–50 відсотків високих дерев. Як виявилося, 80-річні дерева первісного лісу перетворилися на справжніх гігантів. Діаметр багатьох старих дерев сягав 1 метра, а деякі перевищували навіть 1,5 метра.
«Причина очевидна: завдяки проріджуванню ці дерева отримали більше поживних речовин і більше простору, тому змогли рости надзвичайно швидко. Порівняно з деревами на контрольних ділянках, які залишили в спокої, дерева на цих ділянках були на 20 відсотків більшими. Можливо, ще цікавішим було те, що на ділянках, де було проведено проріджування, кількість вуглецю, накопиченого в деревах, збігалася з показниками для незайманих контрольних лісів», — зауважили у матеріалі.
Таким чином, проріджувальна вирубка має багато переваг, крім забезпечення сировини для деревообробної промисловості. Такий метод сприяє поглинанню вуглецю та створенню відповідних середовищ існування для лісової фауни.
Джерело: www.unian.ua
