2882
За €10 тис. німецька компанія Lumobiotics отримала виключні права на український патент, створений науковцями КНУ імені Шевченка разом із німецькими колегами. Це лише одна з моделей, якими український інтелектуальний капітал виходить на міжнародний ринок: поруч із нею є американський патент українського вітряка та шведська компанія, створена українським науковцем. Головне питання для кожного з них одне: яка частина економічної вигоди залишається в Україні.
Український винахід, німецький бізнес: як наукова розробка отримала свою ціну
Технологію створювали дослідники Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Технологічного інституту Карлсруе. Серед авторів європейського патенту EP2958934B1 українські науковці Ігор Комаров і Павло Михайлюк разом із німецькими колегами. Комерційний інтерес виявила німецька компанія Lumobiotics, яка отримала права на використання технології після переговорів з університетами.
У звіті ректора КНУ зафіксовано, що протягом 2021 року університет отримав за двома угодами €14,5 тис. Із цієї суми €10 тис. компанія сплатила за передання виключних майнових прав на український патент UA113685C2, а ще €4,5 тис. становив перший платіж за трирічною ліцензією на використання спільних патентів у Європі та США. Ліцензійний договір передбачав такий платіж щороку.
Ця угода показує, як розподіляється економічна вигода: німецький бізнес отримав можливість комерційно використовувати технологію, а університет заробив на переданні прав і ліцензійних платежах. Олександр Бедюх, представник КНУ в європейській мережі Enterprise Europe Network (EEN), застерігає, що українські розробники часто втрачають можливості через запізнілий пошук партнерів.
Патент за кордоном: від вітряка до шведського стартапу
Українська компанія Sirocco Energy розробляє компактні вітрові турбіни для підприємств. У лютому 2024 року її розробка отримала американський патент US11898537B2, винахідником якого зазначений український інженер Олександр Приймак. Як розповів Тарас Водяний, спочатку технологію запатентували в Україні, а згодом почали розширювати міжнародну присутність.
У 2026 році Європейська комісія уклала з компанією грантову угоду №101312573 на €498,5 тис. для створення та випробування турбіни потужністю 100 кВт.
Шведська Grafren, заснована українським науковцем Еріком Храновським, пройшла інший шлях. Він здобув освіту та захистив кандидатську дисертацію в Україні, а компанію і технологію створив уже у Швеції. Спочатку компанія розробила технологію розділення графенових частинок за розміром, описану в міжнародній заявці WO2020260653A1. Попит на неї виявився недостатнім, тож її використали як основу для електропровідних тканин, які захистили шведським патентом SE544448C2.
Згодом компанія почала виробляти матеріали для оборонних застосувань, а у квітні 2026 року уклала угоду з Coxa Carry щодо комерційного використання електропровідних тканин із функцією нагрівання. За відкритою шведською звітністю, виручка за фінансовий рік, що завершився у вересні 2025 року, становила близько 4,5 млн шведських крон.
Міжнародний ринок готовий платити за технології, які вирішують конкретні проблеми покупців. Для України найбільша цінність власних винаходів полягає в тому, яку частину цього шляху вона здатна забезпечити всередині своєї економіки.
Джерело: delo.ua
