2886
Сучасний ритм життя часто змушує скорочувати нічний відпочинок заради роботи, серіалів чи нескінченного скролінгу стрічки соцмереж. Проте вчені продовжують знаходити переконливі докази того, що сон є не просто приємною паузою, а важливим механізмом біологічного відновлення. Масштабне дослідження фахівців Колумбійського університету (США) показує, що процес старіння організму можна суттєво уповільнити, якщо дотримуватися оптимального режиму нічного відпочинку.
Що з’ясували американські вчені
Дослідники проаналізували медичні дані майже півмільйона учасників, які зберігаються в британській базі UK Biobank. Фахівці вивчили 23 біологічні «години» старіння, що охоплюють 17 ключових систем і структур людського тіла, зокрема серцево-судинну та дихальну системи, головний мозок і імунітет.
Результати показали чітку U-подібну залежність між тривалістю сну та станом організму. Ідеальний діапазон: найсприятливіші показники здоров’я та уповільнене старіння зафіксовані у людей, які сплять від 6,4 до 7,8 години на добу.
Зони ризику: найгірші результати біомаркерів старіння виявилися як у хронічних недосипачів (менше 6 годин), так і у тих, хто спить довше, ніж потрібно (більше 8 годин).
Універсальної «золотої цифри» для всіх не існує. Точні показники оптимального сну можуть незначно відрізнятися залежно від статі людини та індивідуальних особливостей конкретних органів.
Чому небезпечні недосип і надмірний сон
Механізми негативного впливу крайнощів на організм значно відрізняються. Дефіцит сну впливає на гормональний фон, провокує викид стресових гормонів, порушує контроль рівня цукру в крові та стабільність артеріального тиску.
Надлишок сну, за даними дослідження, влаштований складніше. Сам по собі довгий сон рідко є першопричиною хвороб. Частіше він є наслідком уже прихованих патологій, хронічних запальних процесів, депресивних розладів або низької якості нічного відпочинку, коли людина довго лежить у ліжку, але постійно прокидається.
Супутні захворювання. Статистика показує, що відхилення від норми сну безпосередньо пов’язані зі зростанням захворюваності. При нестачі сну (менше 6 годин) різко зростає ризик розвитку ожиріння, депресії, тривожних розладів, артеріальної гіпертензії, цукрового діабету 2-го типу, ішемічної хвороби серця та порушень серцевого ритму.
При будь-яких відхиленнях, як у бік короткого, так і надто довгого сну, страждають травна та дихальна системи. Лікарі фіксують зростання числа випадків бронхіальної астми, хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ), гастриту та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ).
Суб’єктивне відчуття віку та рекомендації
Окремий висновок зробили дослідники з Каролінського інституту (Стокгольм). Вони довели, що недосипання не лише зношує органи зсередини, а й миттєво змінює самовідчуття людини. За їхніми експериментами, всього дві безсонні ночі поспіль (або сон по чотири години за ніч) здатні змусити людину почуватися старшою за свій реальний вік у середньому на 4,4 роки.
Попри те, що американські дослідники вивели науковий діапазон від 6,4 до 7,8 години, офіційні медичні організації дають трохи ширші рамки. Центри контролю та профілактики захворювань США (CDC) рекомендують дорослим віком 18–60 років спати не менше 7 годин на добу. Європейські та польські експерти зі здоров’я називають нормою діапазон від 7 до 9 годин для більшості дорослих.
Якість важливіша за кількість. Сам по собі час, проведений у ліжку, не гарантує омолодження. Якщо сон поверхневий, уривчастий або супроводжується апное (зупинками дихання), клітини не встигають відновитися. Щоб сон приносив максимальну користь, експерти радять дотримуватися гігієни сну: лягати і прокидатися в один і той самий час, зокрема у вихідні; підтримувати в спальні прохолоду, темряву та тишу; відмовитися від гаджетів за годину до сну; уникати щільних вечерь, алкоголю та кофеїновмісних напоїв у другій половині дня.
Якщо вас турбують хронічна денна сонливість, гучне хропіння або нічні пробудження з задухою, це вагомий привід звернутися до сомнолога чи терапевта.
Джерело: novosti-n.org
