Процесор Google Willow фіксує квантову контекстуальність на 105 кубітах

Сьогодні,   09:56    32

Квантовий процесор Willow від Google продемонстрував прояв квантової контекстуальності у великих системах та перевищив класичні межі в низці тестів. Як повідомляє команда Google Quantum AI у матеріалі на Interesting Engineering, чип не лише показав перевагу над класичними стратегіями в спеціальній грі, а й виявив тонкі апаратні помилки, які стандартні бенчмарки можуть пропускати.

Процесор Google Willow фіксує квантову контекстуальність на 105 кубітах

Магічний квадрат і квантова перевага

Ключовим елементом роботи став так званий «магічний квадрат» — математичний парадокс, на основі якого побудовано гру для двох гравців. Вона використовується як тест квантової контекстуальності та відмінності між квантовими й класичними стратегіями.

Квантова контекстуальність описує ситуації, коли результат вимірювання залежить від того, які ще сумісні вимірювання виконуються одночасно. Тобто квантову систему не завжди можна уявити як набір фіксованих властивостей, що просто «очікують» свого відкриття під час спостереження.

Останні новини:  Українські науковці створили програму, яка розпізнає голоси жаб

Команда ілюструє це на прикладі сітки 3×3, де для кожного рядка добуток значень має дорівнювати +1, а для кожного стовпця — −1. Жодна класична конфігурація не може задовольнити обидва правила одночасно, адже загальна кількість від’ємних елементів мусила б бути і парною, і непарною водночас — логічна суперечність.

У грі на магічному квадраті двоє гравців окремо отримують рядок і стовпець цієї сітки та мають видати значення в комірках так, щоб вони збіглися в точці перетину, не обмінюючись інформацією. Наперед узгоджена класична стратегія дозволяє виграти не більше ніж 8 раундів із 9. Квантові кореляції, навпаки, в принципі дають змогу вигравати всі раунди.

Google прогнав усі дев’ять варіантів гри по 100 000 разів. Процесор Willow вигравав у середньому 98,3 % раундів, істотно перевищуючи класичну межу в 88,89 %. Дослідники пояснюють, що решта випадків програшу пов’язана з шумами та недосконалістю «заліза».

Останні новини:  Почему проводные наушники Apple снова в моде

Інші тести контекстуальності та масштабування системи

Окрім гри в магічний квадрат, команда виміряла контекстуальність за допомогою нерівності Белла–Кохена–Спеккера (Bell–Kochen–Specker). Для неї класична межа дорівнює 4, тоді як квантова може сягати 6. Процесор Willow показав значення 5,590, упевнено перевищивши класичний поріг і наблизившись до квантової межі.




Далі дослідників цікавило, чи зберігається контекстуальність із ростом кількості кубітів. У окремому «грінбергер–горн–цайлінгерівському» (GHZ, Greenberger–Horne–Zeilinger) тесті на парність процесор залишався кращим за найефективніші класичні стратегії, поки число задіяних кубітів не зросло до 71.

Ще одним випробуванням стала задача прихованої лінійної функції, яку реалізували за допомогою відносно «мілких» квантових схем. Цей тест запускали на сітках процесора з кількістю кубітів до 105. Система зберігала ймовірність успіху вище класичного порогу, хоча ефективність знижувалася у міру зростання шумів разом із розміром системи.

Останні новини:  Відбитки дітей на фігурках свідчать про спільну творчість натуфійців

Контекстуальність як інструмент перевірки квантового «заліза»

Робота має не лише фундаментальне, а й практичне значення. Виявилося, що тести на контекстуальність здатні виявляти тонкі когерентні помилки в апаратному забезпеченні, які традиційні бенчмарки на випадкових схемах можуть не помітити.

Завдання з чітко визначеними класичними й квантовими межами дають більш вимогливу міру якості квантових процесорів. Це особливо важливо для пристроїв, що мають виконувати структуровані алгоритми, включно з симуляціями, корисними для хімії та науки про матеріали.

Автори також підкреслюють зв’язок між контекстуальністю та так званими «магічними станами» — особливим ресурсом для повноцінного виконання алгоритмів на квантових комп’ютерах із корекцією помилок. За оцінкою Google, отримані результати пропонують новий шлях дослідження того, як саме ця квантова властивість сприяє потенційній перевазі квантових обчислень над класичними.

Процесор Google Willow фіксує квантову контекстуальність на 105 кубітах з’явилася спочатку на Цікавості.


cikavosti.com