Обсерваторія Саймонса фіксує найдетальніші сліди раннього Всесвіту

Сьогодні,   17:20    0

Обсерваторія Саймонса в пустелі Атакама офіційно розпочала наукову роботу з детального огляду космічного мікрохвильового фону. Як повідомляє Universe Today, її головна мета — знайти переконливі сліди Великого вибуху та космічної інфляції в найдавнішому світлі Всесвіту.

Обсерваторія Саймонса фіксує найдетальніші сліди раннього Всесвіту

Чотири телескопи для одного завдання

Комплекс Simons Observatory (SO) складається з чотирьох телескопів, що працюють разом. Це три невеликі телескопи з апертурою по 0,5 метра, об’єднані в систему Small Aperture Telescope (SAT), та один великий 6-метровий телескоп Large Aperture Telescope (LAT).

Таке незвичне поєднання дає змогу з безпрецедентною точністю вивчати космічне мікрохвильове фонове випромінювання (CMB) — «післясвітіння» Великого вибуху. За словами дослідників, саме ця конфігурація забезпечує збільшення роздільної здатності приблизно на порядок у порівнянні з космічним апаратом Planck.

За два роки калібрування інструментів обсерваторія вийшла на повноцінний режим спостережень. Співдиректорка проєкту Сюзанн Стаггс (Suzanne Staggs) з Принстонського університету підкреслює, що перші глибокі карти вже демонструють потенціал установки.

Реліктове випромінювання і «епоха рекомбінації»

У перші сотні тисяч років після Великого вибуху Всесвіт був настільки гарячим і щільним, що світло не могло вільно поширюватися: фотони безперервно розсіювалися на гарячій плазмі. Лише приблизно через 380 тисяч років плазма охолола, електрони й протони об’єдналися в нейтральний водень, і простір став прозорим.

Цей період традиційно називають «епохою рекомбінації», хоча фактично це була перша комбінація електронів і протонів. Саме тоді у Всесвіті з’явилося перше вільне світло, залишок якого ми сьогодні спостерігаємо як космічне мікрохвильове фонове випромінювання. Воно несе ключові підказки про ранній Всесвіт і перевіряє модель Великого вибуху.

Останні новини:  Навколо Землі вперше зафіксували чотири пояси радіації

Поляризація B-режиму і проблема гравітаційного лінзування

Раніше CMB детально картували космічні місії WMAP та Planck, а також наземні установки, зокрема Південнополярний телескоп (South Pole Telescope, SPT). Саме SPT уперше зафіксував так звану поляризацію B-режиму в CMB.




B-режим особливо важливий, тому що може бути породжений первинними гравітаційними хвилями, які виникли під час епохи інфляції — надшвидкого розширення Всесвіту в його перші миті. Виявлення такого сигналу стало б потужним аргументом на користь інфляційної моделі.

Однак виникла серйозна проблема: гравітаційне лінзування — викривлення шляху світла масивними структурами — також здатне створювати B-режим поляризації, не пов’язаний із раннім Всесвітом. Відрізнити ці два джерела дуже складно, тому перші результати SPT опинилися під сумнівом.

Саме тут у гру вступає обсерваторія Саймонса. Її завдання — не лише знайти B-режим, а й розрізнити, чи є він справжнім слідом первинних гравітаційних хвиль, чи «забрудненням» від лінзування.

Рекордна чутливість і перші результати

Чотири телескопи SO разом несуть майже 98 000 мікрохвильових детекторів — у 16 разів більше, ніж попередній Атакамський космологічний телескоп. Завдяки цьому обсерваторія не просто повторює підхід WMAP і Planck, а створює значно глибші й детальніші карти CMB.

За оцінками команди, чутливість SO має бути приблизно на порядок вища, ніж у Planck. Речниця обсерваторії Джо Данклі (Jo Dunkley) з Принстона зазначає, що карти, отримані лише за кілька місяців, уже глибші й менш «шумні», ніж дані Planck, зібрані за роки. Це фактично встановлює новий стандарт для спостережень CMB.

Останні новини:  Homo erectus жив у тропічних лісах Китаю значно довше

Великий 6-метровий телескоп дає змогу оглядати значну частину неба з високою роздільною здатністю. Кожні кілька днів він сканує приблизно половину доступного неба, що різко підвищує швидкість накопичення даних. Керівник тестування обсерваторії Джеффрі МакМагон (Jeffrey McMahon) з Чиказького університету підкреслює, що вже перші карти ставлять SO у лідери галузі.

Співпраця з іншими оглядами і нові об’єкти

Simons Observatory не працює у вакуумі. Дані з Південнополярного телескопа та інших інструментів використовують для побудови карт гравітаційних лінз, які заважають «чистому» вимірюванню B-режиму. Ці шаблони допоможуть відфільтрувати небажаний внесок лінзування з карт CMB.

SO також спостерігає поляризоване світло, тож його карти корисні не лише для пошуку інфляційного сигналу. Команда планує поєднувати їх із великими оптичними оглядами, зокрема з Legacy Survey of Space and Time обсерваторії Віри Рубін. Разом вони зможуть відстежувати швидкі події у Всесвіті в різних діапазонах довжин хвиль.

За словами дослідника Марка Девліна (Mark Devlin), новий інструмент настільки чутливий, що дозволяє бачити зміни у транзієнтах за лічені дні, тоді як попередньому Атакамському телескопу на це йшли місяці. Уже на старті наукових спостережень SO фіксує гігантські зоряні спалахи, астероїди в Чумацькому Шляху та активність навколо надмасивних чорних дір за межами нашої галактики.

Останні новини:  Вчені знайшли на Марсі гігантські льодовики, замасковані під скелясті урвища

Одночасно обсерваторія створює надзвичайно чіткі зображення Чумацького Шляху, які розкривають структуру магнітних полів галактики. Їхнє розуміння важливе для пояснення формування зір і еволюції галактичного середовища.

Полювання на сліди інфляції та плани до 2035 року

Попри всі додаткові можливості, «священним Граалем» для Simons Observatory залишається виявлення B-режиму поляризації, породженого первинними гравітаційними хвилями в епоху інфляції. Це завдання потребує років спостережень і ретельного аналізу масивних наборів даних, які обсерваторія поступово публікуватиме у вигляді послідовних релізів.

Команда планує надати науковій спільноті повний доступ до цих даних через спеціальний інструмент керування, який готують до першого великого випуску. Перші успіхи дають підстави сподіватися, що SO зможе нарешті зафіксувати шуканий сигнал інфляції.

У 2027 році продуктивність комплексу ще зросте: до нього додадуть ще три малі телескопи, а кількість детекторів у системі SAT подвоїться до 48 160. Початковий п’ятирічний огляд уже продовжено до 2035 року. Автори статті 2026 року в Journal of Cosmology and Astroparticle Physics зазначають, що це суттєво посилить шанси SO виявити B-режим у поляризації CMB як можливий підпис гравітаційних хвиль найдавнішого Всесвіту.

На думку Девліна, нинішній етап — це «велика віха» на шляху до розуміння фундаментальних питань про походження й еволюцію космосу. Учені очікують, що в найближчі роки кількість відкриттів буде настільки великою, що за ними буде важко встигати.

Обсерваторія Саймонса фіксує найдетальніші сліди раннього Всесвіту з’явилася спочатку на Цікавості.


cikavosti.com