Науковці Єврейського університету в Єрусалимі створили «безсмертну» лінію телоцитів, тобто клітин-помічників, які дозволяють вирощувати кишкові органоїди. Нова лінія розмножується в культурі й зберігає ключові властивості цих клітин. Результати роботи опубліковано в журналі Cellular and Molecular Gastroenterology and Hepatology.

Чому кишковому органоїду потрібна підтримка
Кишковий органоїд, або міні-кишечник, це тривимірна модель тканини, яка відтворює основні властивості слизової оболонки кишечника людини. Щоб органоїд ріс, до живильного середовища зазвичай додають фактори росту, інакше стовбурові клітини перестають оновлювати тканину.
В організмі кишечник розвивається інакше. Необхідні сигнали стовбурові клітини отримують не від факторів росту, а від сусідів, з особливого мікрооточення, так званої ніші. Важлива частина ніші це телоцити, клітини з довгими розгалуженими відростками, які утворюють мережу під слизовою оболонкою.
Вивчати телоцити складно. Їх мало, вони погано переносять виділення з тканини і майже не діляться в лабораторії. Саме тому дослідники шукали спосіб отримати клітини, які могли б розмножуватися поза організмом.
Безсмертна лінія та її роль у вирощуванні органоїдів
Автори роботи отримали «безсмертну» лінію телоцитів. Вона розмножується в культурі й водночас зберігає відростки, мережеву організацію та активність генів, пов’язаних із підтримкою стовбурових клітин.
Без додавання факторів росту органоїди гинули за 48 годин. За підтримки телоцитів органоїди виживали і росли, не поступаючись за розміром і розвитком органоїдам у середовищі з факторами росту. Лінія підтримувала не лише органоїди тонкого кишечника, а й товстої кишки.
Стовбурові клітини кишечника залежать від сигналів телоцитів. Співавтор роботи доктор Михаль Шошкес-Кармель пояснює це так:
«Стовбурові клітини кишечника залежать від сигналів телоцитів: якщо прибрати ці клітини або заблокувати виділення ними сигналів Wnt, робота стовбурових клітин порушується. При цьому телоцити надзвичайно важко вирощувати. Створивши лінію, що розмножується, ми отримали практичний інструмент, щоб вивчати, як вони підтримують слизову кишечника і як їхні сигнали можуть допомогти відновленню тканини».
Науковці підкреслюють, що створена модель поки що не є точною копією живого кишечника. Водночас на ній уже можна досліджувати регенерацію клітин і зміни тканини при захворюваннях.
Джерело: www.newsru.co.il

2921