Домашні коти можуть нявкати не лише від голоду чи емоцій, а й для того, щоб попросити людину розв’язати конкретну проблему. Дослідження бразильських учених показало, що в присутності господаря ймовірність нявкання зростає більш ніж у 16 разів.

Як проводили експеримент
Науковці з Університету Сан-Паулу в Бразилії вирішили перевірити, чи використовують домашні коти голос для цілеспрямованого спілкування з людьми. Для цього вони провели експеримент за участю 38 тварин. Головне питання полягало в тому, чи пов’язана голосова поведінка котів із можливістю звернутися до людини по допомогу.
Кожному коту пропонували улюблені ласощі, заховані в невеликій пластиковій коробці з отворами. Тварини відчували запах їжі, однак самостійно дістатися до неї не могли. Щоб отримати частування, котам була потрібна допомога людини. Саме ця обставина дозволила дослідникам простежити, як змінюється поведінка тварин залежно від присутності господаря.
Експеримент відбувався у двох умовах. Спочатку власник перебував поруч із котом і приділяв йому увагу, а в іншому випадку тварина залишалася в кімнаті сама. Таке порівняння двох ситуацій дозволяло побачити, чи впливає присутність людини на поведінку кота.
Що показали результати
Результати виявилися несподіваними. Коли господар був поруч, дослідники зафіксували 86 нявкань, а за відсутності людини — лише 20. Статистичний аналіз показав, що ймовірність нявкання в присутності власника була більш ніж у 16 разів вищою. Це свідчить про зв’язок між голосовою поведінкою котів і можливістю звернутися до людини.
Учених зацікавила не лише кількість звуків. Не менш показовим виявилося те, куди тварини дивилися під час експерименту. Коли коти нявкали, вони часто переводили погляд із господаря на коробку з ласощами. Така поведінка нагадувала спробу привернути увагу людини до предмета, з яким тварина не могла впоратися самостійно. Кіт наче показував власникові, де саме виникла проблема. Поєднання нявкання та зміни напрямку погляду може бути способом адресного спілкування.
Водночас за відсутності господаря поведінка тварин помітно змінювалася. Замість частого нявкання вони нерідко завмирали й дивилися на двері.
Обмеження дослідження
Дослідники припускають, що нявкання може бути своєрідним проханням про допомогу. Тобто кіт подає голос не лише тому, що відчуває голод або роздратування, а й для того, щоб спонукати людину до певної дії.
Проте результати експерименту не доводять, що тварини свідомо продумують свої прохання. Також поки немає підстав стверджувати, що кожен кіт розуміє здатність господаря розв’язати конкретну проблему.
Науковці звернули увагу ще на одне обмеження дослідження: для експерименту відібрали котів, яких самі власники характеризували як доволі балакучих. Особливо активно ці тварини звикли нявкати в situаціях, пов’язаних із їжею. Тому отримані результати не обов’язково однаково відображають поведінку всіх домашніх котів.
У майбутньому дослідники планують детальніше вивчити звучання котячого нявкання в різних обставинах. Зокрема, вони хочуть порівняти голосові сигнали тварин залежно від ситуації, у якій ті перебувають.
Джерело: expert.in.ua

2908