Російська стратегія щодо Молдови не передбачає прямої воєнної інтервенції як основного сценарію. Москва прагне не допустити остаточного закріплення європейського курсу країни, послабити центральну владу та створити осередки постійної внутрішньої напруги. Водночас у Москві дедалі більше розуміють, що змінити владу Майї Санду вуличними протестами або електоральним реваншем буде непросто, тож не виключено перехід до жорсткіших методів, зокрема повітряного тиску.

Підривна робота, Гагаузія та Придністров’я
За оцінками Служби інформації та безпеки Молдови (SIS), російські спецслужби діють трьома основними напрямами: приховане фінансування політичних груп, одночасне провокування криз у різних сферах і масштабні інформаційні кампанії в Telegram та TikTok. У звіті SIS прямо зазначено, що в Москві працює координаційний центр, через який мережа Ілана Шора отримує фінансування, медійну й логістичну підтримку та супровід у питаннях протидії спецслужбам.
Оперативні дії молдовських силовиків восени 2026 року підтверджують масштаб цієї діяльності. У вересні Національний антикорупційний центр (CNA) та Антикорупційна прокуратура (PA) провели близько 20 обшуків у справі, де фігурують 16 осіб. Правоохоронці викрили схему переказу криптоактивів через посередників, їх конвертації в леї та подальшої виплати готівки учасникам політичних акцій. 23 жовтня поліція та SIS провели обшуки у справі про вербування студентів і учнів профтехучилищ. Для цього використовувалися фейкові акаунти у Facebook, TikTok та Telegram-каналі ProtestMD. За даними слідства, молодь залучали до організації насильницьких протестів і пошкодження майна.
Додаткові можливості для таких операцій створює економічна ситуація. У жовтні 2026 року річна інфляція в Молдові прискорилася до 10,8%, місячне зростання цін становило 2,7%, а облікова ставка Національного банку піднялася до 11%. Подорожчання енергоресурсів і продуктів Москва використовує як один із головних чинників посилення соціального невдоволення.
15 листопада в АТО Гагаузія відбудуться вибори башкана та Народних зборів. Зареєстровано 129 179 виборців, підготовлено 67 виборчих дільниць. На посаду башкана претендують 8 кандидатів, ще 134 кандидати змагаються за 35 місць у місцевому парламенті. 9 листопада директор SIS Александру Мустяце офіційно попередив про активізацію російських спецслужб саме в цій автономії. Для Кремля головне завдання полягає не у формальному відокремленні регіону, а у формуванні в Комраті стійкої антикишинівської більшості. Така більшість could систематично блокувати рішення центрального уряду, перешкоджати роботі податкових і правоохоронних органів, перекривати транспортні магістралі та загострювати суперечки навколо мовного питання й європейської інтеграції.
Лівобережжя Дністра залишається окремим інструментом російського тиску. Тут незаконно дислокується Оперативна група російських військ (ОГРВ), а в селі Колбасна розташовані великі склади боєприпасів. У серпні 2026 року SIS разом з Агентством військової розвідки Міноборони (AIM) оприлюднили розсекречену технічну оцінку цього арсеналу: там зберігається близько 14 тисяч тонн боєприпасів, зокрема приблизно 2,8 тисячі тонн чистої вибухівки, а запаси розміщені у 42 окремих сховищах. Спецслужби встановили, що в разі детонації одного ангара радіус ураження не перевищить двох кілометрів, а одночасний вибух усього арсеналу фізично неможливий. Таким чином, Москва втрачає один із головних інформаційних аргументів для залякування населення регіону.
Повітряний тиск як наступний рівень ескалації
За офіційними даними Міноборони Молдови, від початку 2026 року до 6 листопада зафіксовано 69 порушень повітряного простору країни, а загалом із 2022 року таких випадків було 106. Уже 11 листопада під час комбінованої атаки на Одещину дві російські крилаті ракети типу «Бандероль» (S8000) знову перетнули повітряний простір Молдови, зокрема пролетівши над придністровським сегментом. Польоти дронів і ракет пов’язані з ударами по півдню України, однак для Кишинева це вже питання безпеки населення: повторювані порушення кордону, падіння уламків і вибухівки поблизу житлових будинків створюють постійну загрозу.
У відповідь Кишинів розбудовує багаторівневу систему оборони за підтримки партнерів. Внутрішню координацію забезпечують SIS, AIM, антикорупційні органи, кримінальна поліція, прокуратура та спецпідрозділ поліції Fulger. Загальний обсяг оборонної підтримки через Європейський фонд миру досяг 317 млн євро, зокрема окремий пакет на 120 млн євро, ухвалений у липні 2026 року для закупівлі систем ППО середньої дальності. Румунія залучає Молдову до безпекового інструменту SAFE, передає радари та розвідувальні дані. Крім того, 26 жовтня 2026 року підписано п’ятирічну Угоду про військово-технічне співробітництво з Україною, яка передбачає передачу бойового досвіду протидії БПЛА, технологій РЕБ і кіберзахисту.
До лютого 2027 року Росія, найімовірніше, намагатиметься об’єднати кілька напрямів тиску на Молдову: виборчу кризу в Гагаузії, зростання цін узимку, проплачені вуличні акції та спроби використати газове питання для дестабілізації лівобережжя Дністра. Водночас досягнення головної стратегічної мети Кремля, усунення проєвропейської влади та зміни зовнішньополітичного курсу Молдови, наразі виглядає малоймовірним. Якщо спроби політичної дестабілізації знову не дадуть результату, Москва може зосередитися на жорсткіших гібридних методах: точкових диверсіях проти енергетичної та транспортної інфраструктури та систематичних порушеннях повітряного простору ударними безпілотниками під час зимових атак на Україну.
Якщо російські дрони чи ракети влучать у цивільні об’єкти на території Молдови та призведуть до загибелі людей, Кишинів опиниться перед необхідністю переглянути чинну модель реагування. Замість пасивного моніторингу повітряної обстановки може постати питання практичного залучення систем ППО України та Румунії до спільного перехоплення повітряних цілей у прикордонній смузі.
Джерело: www.ukrinform.ua

2908