Фізики з Делфтського технологічного університету (Нідерланди) здійснили те, що раніше вважалося практично неможливим. Вони змогли безпосередньо керувати магнітним спіном ядра окремого атому за допомогою радіохвиль, порушивши усталені уявлення про магнетизм на атомному рівні. Як повідомляє ScienceDaily, це відкриття може стати основою для створення надійнішої квантової пам’яті, хоча сам механізм явища поки що до кінця незрозумілий.

Прихований магнетизм усередині атома
Атоми в магнітних металах, таких як залізо чи нікель, поводяться як крихітні магніти. Їхній магнетизм має кілька джерел: головний внесок дають електрони, але в деяких атомів спін має також саме ядро.
Спін — це квантова властивість частинки, яку можна уявно порівняти з мікроскопічною магнітною стрілкою компаса. За словами керівника роботи Сандера Отте (Sander Otte), електронний спін є «набагато сильнішим» магнітом, але ядерний спін, хоч і слабший, набагато краще захищений від впливів навколишнього середовища.
Саме ця «захищеність» робить ядерний спін привабливим для квантових технологій: чим менше він зазнає завад, тим довше може зберігати крихкий квантовий стан і, отже, інформацію.
Команда Отте досліджує магнітні властивості окремих атомів за допомогою модифікованого сканувального тунельного мікроскопа. Цей інструмент дозволяє з надзвичайною точністю подавати електричні сигнали до одиничних атомів. Дотепер більшість експериментів була зосереджена на електронному спіні — його простіше вимірювати й контролювати.
Ядерний спін вдавалося спостерігати лише опосередковано — через так звану гіпертонку взаємодію. Вона створює тонкий квантовий зв’язок між спінами електрона та ядра і може призводити до слабкого переплутування (ентанґлементу) їхніх станів.
Подвійний сигнал і неочікуваний ефект
У новій роботі перша авторка Гестер Веннема (Hester Vennema) та її колеги випробували інший підхід. Вони подали до одного й того самого атому два окремі сигнали: один був націлений на електронний спін, інший — на ядерний. Таке поєднання дало змогу вивчати вплив сигналів більш незалежно один від одного.
Далі сталося те, чого дослідники не очікували. Навіть коли спіни електрона і ядра були значною мірою «розплутані», тобто майже не переплутані квантово, команді все одно вдалося перевернути орієнтацію ядерного спіну. Виходячи з попереднього розуміння, ядро взагалі не мало б так реагувати на сигнали від сканувального тунельного мікроскопа.
Отте підкреслює, що за «простим» уявленням ядерний спін не повинен бути чутливим до таких електричних імпульсів. Отже, між електричними сигналами й ядерним спіном очевидно діє механізм, який науковці поки не можуть повністю пояснити.
Квантові спіни, як струни гітари
Щоб досягти потрібної точності, дослідники адаптували метод, відомий як подвійний магнітний резонанс, так, щоб працювати з одним-єдиним атомом. Це дозволило окремо маніпулювати магнітною поведінкою ядра і електрона.
Магнітний резонанс ґрунтується на подачі хвильового сигналу з дуже точно підібраною частотою, щоб змінити орієнтацію спіну. Квантова механіка накладає обмеження: можливі лише певні «дозволені» переходи, тож частота повинна дуже точно відповідати конкретному спіну.
Веннема порівнює це з грою на музичному інструменті. Кожне можливе «обертання» спіну подібне до окремої струни гітари, яка звучить своєю нотою. Щоб «змусити її зазвучати», потрібно відтворити саме цю ноту. Для ядерного спіну такі «ноти» — частоти сигналу — у сотню–тисячу разів нижчі, ніж для електронного спіну.
Інакше кажучи, електрони та атомні ядра «чують» різні діапазони частот, подібно до того, як різні струни видають різні звуки. Точно налаштовуючи частоту сигналів, вчені змогли по черзі та незалежно адресувати електронний і ядерний спіни.
Нові можливості для квантової пам’яті — і нова загадка
Результат має потенційно велике значення для квантових технологій. На відміну від звичайних комп’ютерів, де біти можуть бути лише 0 або 1, у квантових системах інформація записується в квантові стани, які можуть бути набагато складнішими. Одна з головних проблем — утримати ці стани достатньо довго, щоб надійно зберігати й зчитувати інформацію.
Ядерні спіни вважаються перспективними носіями квантової пам’яті саме завдяки їх відносній «ізольованості» від довкілля. Можливість напряму й адресно керувати такими спінами відкриває нові шляхи до запису, зберігання та зчитування квантової інформації на рівні одиничних атомів.
Водночас дослідники наголошують: ідеться про ранній експериментальний крок, а не про готову технологію пам’яті. Найцінніший результат нині — це нова наукова загадка. Команда показала, що ядерним спіном можна керувати несподіваним чином, але фізичний механізм цього явища залишається не до кінця ясним.
Отте формулює це як повернення «до креслярської дошки»: необхідно переосмислити існуючі моделі й перевірити, як електричні й магнітні впливи взаємодіють із ядром на настільки малих масштабах. Саме так, підкреслюють дослідники, і працює наука: кожне відкриття приносить не лише відповіді, а й нові запитання.
Фізики навчилися керувати ядерним магнітним спіном окремого атому з’явилася спочатку на Цікавості.

2904