2899
Цукровий діабет — хронічне захворювання, яке впливає не лише на рівень цукру в крові, а й на повсякденне життя людини. Для багатьох це постійне балансування між харчуванням, ліками, активністю та самопочуттям. Близькі люди часто хочуть підтримати, але не завжди знають, як це зробити правильно.
Чого не варто робити: звинувачень, сорому та залякування
Хворіти на діабет можуть і люди з худорлявою статурою. Цукровий діабет 1-го типу є автоімунним захворюванням, причина якого досі достеменно невідома. Спосіб життя відіграє велику роль при діабеті 2-го типу, однак важливі також гени та етнічне походження. Людина може робити дещо для покращення стану, але звинувачення не допоможуть. Краще разом шукати розв’язання проблеми.
Лікування коштує недешево. Йдеться про візити до лікаря, регулярні аналізи та обстеження, ліки, засоби для самоконтролю (тест-смужки, сенсори для моніторингу глюкози), а також про здорове збалансоване харчування. Усе це потребує значних фінансових витрат.
Навіть коли людина робить усе правильно: рахує вуглеводи, планує їжу, щодня займається фізичною активністю, рівень цукру може вийти з-під контролю. На нього впливають різні чинники, зокрема стрес і гормони. Крім того, захворювання прогресує, і те, що раніше працювало, може перестати працювати. Наприклад, з часом може знадобитися більше цукрознижувальних ліків.
Підтримка важливіша за критику. Варто хвалити за здоровий вибір, пропонувати спільні прогулянки пішки чи на велосипеді, допомагати адаптувати улюблені рецепти, наприклад піцу зі скоринкою з цвітної капусти. Можна також супроводжувати людину до лікаря або разом скласти тижневий план харчування. Така допомога є дуже цінною.
Життя з діабетом і розуміння, яке потрібне
Діагноз не означає кінця активного життя. Людині може знадобитися заздалегідь щось спланувати або змінити звичний порядок, але вона все одно може ходити на вечірки, до парків розваг і ресторанів, у походи, на кемпінг, танцювати та брати участь в інших заходах.
Гіпоглікемія, тобто низький рівень цукру в крові (нижче 3,9 ммоль/л), є потенційно небезпечним для життя станом, що потребує негайного лікування. Людина не завжди може вчасно помітити, що рівень цукру впав занадто сильно. Ознаками можуть бути втома, сонливість, блідість, пітливість, дратівливість і запаморочення. Якщо помічаєте такі ознаки, можна запропонувати перевірити рівень цукру, а також принести склянку фруктового соку або щось солодке.
Не варто розповідати про «чудо-ліки», які знайшли в інтернеті. Дотримання схеми лікування та зміни способу життя (збалансоване харчування, регулярні заняття спортом, нормалізація ваги, управління стресом) допомагають контролювати цукор у крові. Проте діабет при цьому повністю не зникає, адже таких ліків поки не існує.
Солодощі для людини з діабетом не є забороненішими, ніж для інших. Вона може з’їсти невеликий десерт, якщо він входить у план харчування. Важливо контролювати порцію, враховувати вуглеводи та підбирати правильну дозу інсуліну. Не варто також залякувати ускладненнями, зокрема втратою зору, ампутацією стопи чи діалізом, адже людина й так знає про ці ризики. Ретельний контроль цукру і регулярні візити до профільних фахівців допомагають запобігти ускладненням.
Діабет може впливати на будь-яку частину тіла, особливо якщо глікемія контролюється недостатньо. Щоденними симптомами бувають втома, спрага, голод, часте сечовипускання, перепади настрою, відчуття «туману» в голові та тимчасове погіршення зору. Віддалені наслідки можуть включати захворювання серцево-судинної системи, проблеми з очима й нирками, пошкодження нервів і навіть депресію.
Лікування діабету нагадує другу роботу на повний день, від якої не можна взяти відпустку. Людина контролює цукор і показники здоров’я, як-от тиск і холестерин, рахує вуглеводи, планує харчування та активність, приймає ліки і стежить за призначеннями лікаря. Змінювати звички, що склалися десятиліттями, непросто. Іноді людина помиляється, але завжди може почати знову.
Постійний самоконтроль виснажує, і часом з’являються розчарування та емоційне навантаження. У такі моменти людині найважливіше, щоб її вислухали. Не варто одразу намагатися вирішити її проблеми, достатньо бути поруч і дати виговоритися.
Діабет не визначає людину. Вона така сама, якою була до діагнозу, а деякі її звички могли змінитися на краще. Це не «діабетик», а людина, яка живе з діабетом. Дружба не потребує спеціальних медичних знань, лише щирості, підтримки та бажання зрозуміти.
Джерело: mysugar.media
