1545
Японське космічне агентство JAXA запустило місію Martian Moons eXploration (MMX), яка має вперше доставити на Землю зразки з супутника Марса Фобоса. Старт відбувся 20 жовтня 2026 року з космічного центру Танегасіма на новій важкій ракеті H3, повідомляє Universe Today.
Через 17 хвилин після запуску апарат відокремився від ракети й вирушив у міжпланетну подорож до Марса та його найбільшого супутника. Прибуття до планети очікується у серпні 2027 року.
Як працюватиме місія MMX
Після прибуття MMX вийде на орбіту навколо Марса, а приблизно через місяць перейде на орбіту Фобоса. Апарат складається з основного орбітального модуля та невеликого посадкового апарата Idefix, створеного спільно Німеччиною та Францією.
Idefix мають просто «скинути» на поверхню Фобоса з висоти від 40 до 100 метрів. Гравітація цього малого супутника настільки слабка, що така посадка не повинна пошкодити апарат. Як би він не приземлився, конструкція дозволить йому перевернутися у робоче положення й розпочати наукові спостереження, а також допомогти обрати безпечне місце для основної посадки MMX.
У 2030 році головний модуль MMX здійснить одну або дві посадки на Фобос, щоб зібрати зразки реголіту. Мета — отримати щонайменше 10 грамів матеріалу. Після цього апарат виконає прольоти повз другий супутник Марса, Деймос, а потім відправить капсулу із зразками до Землі.
Повернення капсули очікується у 2031 році.
Як зразки повернуться на Землю
Зразки будуть запечатані в капсулі, розміщеній у спеціальному Return Module. Перед поверненням цей модуль відокремиться від Exploration Module, який містить посадкові опори, систему спуску ровера та наукові інструменти. Exploration Module залишиться на орбіті або буде знищений, тоді як Return Module вирушить до Землі.
Безпосередньо перед входом в атмосферу капсула із зразками відокремиться й приземлиться в закритому районі Вумера в Південній Австралії, де її мають знайти й доставити до лабораторій. Сам Return Module згорить в атмосфері.
JAXA вже має досвід успішних місій зі зворотним доставленням зразків: апарати Hayabusa та Hayabusa2 повернули матеріал з астероїдів Ітокава та Рюгу у 2010 та 2020 роках відповідно. Цей досвід підсилює очікування, що MMX також завершиться успіхом.
Навіщо потрібен ґрунт з Фобоса
Якщо місія пройде за планом, це будуть перші в історії зразки з системи Марса. Вони мають допомогти розв’язати давню суперечку про походження Фобоса й Деймоса — питання, яке вже багато років активно обговорюють планетологи.
Одна з провідних гіпотез стверджує, що обидва супутники утворилися з уламків після гігантського зіткнення з Марсом на ранніх етапах історії Сонячної системи. Потужний удар створив навколо планети кільце уламків, з якого й сформувалися Фобос і Деймос. Майже кругові й близько екваторіальні орбіти супутників добре узгоджуються з цією ідеєю. Однак є проблема: уламкові кільця зазвичай формуються близько до планети, тоді як Деймос розташований значно далі, ніж Фобос. Деякі розрахунки показують, що ймовірність утворення обох супутників одним ударом може бути меншою за 3%.
Інша популярна версія — що Фобос і Деймос є захопленими астероїдами. Їхній склад, за спостереженнями, відрізняється від марсіанської кори, що суперечить сценарію гігантського удару, але підтримує ідею захоплення. Водночас обидва супутники обертаються майже в площині екватора Марса, і це робить два незалежні захоплення малоймовірними, хоча деякі дослідження вважають цей варіант усе ж більш імовірним, ніж сценарій з одним ударом.
Третя можливість — Марс захопив один великий астероїд, який був розірваний гравітацією планети. З уламків утворилося кільце, з якого сформувалися обидва супутники. Це могло б пояснити й відмінності в складі від Марса, і схожі орбіти Фобоса й Деймоса.
Є й ще складніший сценарій. У ньому Марс зазнає удару тіла приблизно третини своєї маси, що створює дуже широкий диск уламків. У внутрішній частині диска формується велика «материнська» місяць, у тисячу разів масивніша за Фобос. Її гравітаційний вплив породжує ще близько десяти малих супутників, включно з Фобосом і Деймосом. Протягом мільйонів років диск розсіюється, а припливні сили Марса змушують більшість цих місяців, включно з великою, впасти назад на планету. Залишаються лише два нинішні супутники.
Що можуть показати 10 грамів реголіту
Усього 10 грамів ґрунту Фобоса, доповнені дистанційними спостереженнями MMX, можуть суттєво наблизити відповідь. Якщо мінералогія та ізотопний склад зразка будуть дуже схожими на марсіанські породи, це підтримає сценарій гігантського удару. Якщо ж матеріал виявиться подібним до астероїдів і суттєво відрізнятиметься від Марса, це буде аргументом на користь захопленого астероїда.
У гібридному варіанті часткового захоплення зразок має бути загалом «астероїдним», але з помітними відмінностями в загальному складі та вмісті летких речовин. Найскладніший сценарій з великою «материнською» місяцем, за словами авторів, буде найважче перевірити за допомогою одного зразка.
Досвід показує, що майже кожна повернена на Землю проба й кожна нова місія приносять несподівані результати. Не виключено, що й зразок з Фобоса подарує не лише відповіді, а й нові запитання. Дізнатися це людство зможе не раніше 2031 року.
Японська місія MMX прямує до Марса по перші зразки з Фобоса з’явилася спочатку на Цікавості.
