2883
На початку листопада Китай провів масштабне неоголошене розгортання військово-морських сил навколо Тайваню та в західній частині Тихого океану. У маневрах взяли участь понад 100 кораблів військового флоту та берегової охорони. Тайванські посадовці розцінюють ці дії як приховану кампанію військового залякування.
Маневри стали одними з найбільших розгортань китайського флоту за всю історію. За масштабами вони перевершили попередні офіційно оголошені навчання поблизу Тайваню. Пекін про початок цих навчань не повідомляв, на відміну від традиційних військових навчань.
За оцінками представників безпеки острова, Китай відпрацьовував не лише сценарії блокади Тайваню, а й ширші військові операції в західній частині Тихого океану.
Китай відпрацьовував атаки на військові об’єкти та міста
Високопоставлений представник органів безпеки Тайваню повідомив, що на початку листопада китайські військові та берегова охорона одночасно зосередили в регіоні понад 100 суден. Під час навчань відпрацьовували сценарії атак на збройні сили інших держав і міста, зокрема на території Тайваню.
За словами співрозмовника, до маневрів залучили скоординовані військово-морські угруповання Східного, Північного та Південного театрів військових дій КНР. Така концентрація сил, на його думку, свідчить про підготовку до масштабніших операцій, ніж лише можлива морська блокада острова.
Тайванські посадовці назвали ці маневри «тихим залякуванням». Пекін не оголошував про їх початок і не надавав офіційних пояснень щодо масштабного переміщення кораблів.
Один із представників іноземної розвідки припустив, що відсутність публічного оголошення була навмисною. За цими оцінками, такий підхід дозволяє Китаю посилювати тиск на сусідів і водночас уникати значного дипломатичного резонансу.
Тайванський посадовець порівняв таку тактику з поведінкою грабіжника, який ховає пістолет у кишені, але спрямовує його на банківського касира. За цією аналогією, жертва підкоряється через страх, а відсутність відкритої загрози дозволяє уникнути спрацювання сигналізації та масштабної реакції правоохоронців.
Військова активність Китаю триває
За інформацією двох представників органів безпеки Тайваню, протягом цього тижня масштаби китайського військово-морського розгортання дещо скоротилися. У п’ятницю в межах так званого першого ланцюга островів діяло близько 70 китайських суден.
Однак це не означає завершення військової активності. Генеральний секретар Ради національної безпеки Тайваню Джозеф Ву повідомив у соцмережі X, що угруповання Північного, Східного та Південного театрів військових дій КНР разом з авіаносною ударною групою на чолі з авіаносцем «Ляонін» продовжують діяти у водах на схід від Філіппін. Він також наголосив, що активність китайської військової авіації поблизу Тайваню залишається високою.
Міністр оборони Тайваню Веллінгтон Ку раніше заявляв, що Пекін відпрацьовує операції з обмеження доступу до певних районів західної частини Тихого океану. У них беруть участь авіаносець та інші військово-морські з’єднання. Також повідомляється, що під час останніх маневрів китайський підводний човен запустив міжконтинентальну балістичну ракету з Жовтого моря вглиб материкової частини Китаю.
Водночас Пекін заявив, що участь авіаносця в навчаннях є плановою та не спрямована проти жодної конкретної країни. Міністерство оборони КНР не відповіло на запит щодо коментарів стосовно масштабного розгортання кораблів.
Демонстрація сили напередодні міжнародного саміту
Масштабні маневри відбулися на тлі підготовки Китаю до саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Шеньчжені. Очікується, що під час зустрічі президент США Дональд Трамп і голова КНР Сі Цзіньпін проведуть чергові переговори. Тайвань також бере участь у саміті.
Цього тижня Сі Цзіньпін виступив із програмною промовою щодо Тайваню, у якій закликав до мирного «возз’єднання», однак не згадав про можливість застосування військової сили.
Китай вважає демократично керований Тайвань своєю територією і не відмовляється від застосування сили для встановлення контролю над островом. Протягом останніх п’яти років Пекін систематично посилює військовий тиск на Тайбей, що викликає занепокоєння західних держав через ризик збройного конфлікту в регіоні.
Водночас китайська державна газета Global Times у п’ятницю опублікувала попередження на адресу правлячої партії Тайваню. Її прагнення до незалежності за підтримки зовнішніх сил або військових засобів, за текстом публікації, неминуче матиме серйозні наслідки.
Нагадаємо, радники президента США Дональда Трампа прогнозують, що Китай може спробувати захопити Тайвань протягом наступних п’яти років.
Джерело: tsn.ua
