2885
Листопад — вирішальний місяць для підготовки гортензій до зимових морозів. Неправильний догляд може позбавити кущі цвітіння наступного року, тому садівникам варто виконати п’ять важливих процедур.
Гортензії поступово переходять у стан зимового спокою, коли день коротшає, а повітря холоднішає. Навіть після опадання листя коренева система продовжує працювати, тож рослинам потрібні волога та захист від морозів. Насамперед варто визначити, який вид гортензії росте в саду, адже від цього залежить, чи можна обрізати кущ восени.
Обрізання і полив
Великолисті, гірські та дуболисті гортензії формують квіткові бруньки на пагонах минулого року, тому осіннє обрізання може позбавити їх квітів наступного літа. Волотисті та деревоподібні гортензії цвітуть на пагонах поточного року і зазвичай краще переносять холод. Перший крок — відмовитися від осіннього обрізання тих видів, що цвітуть на торішніх пагонах: не вкорочувати стебла і не зрізати верхівки. Сухі, пошкоджені та хворі гілки можна видаляти біля основи незалежно від пори року. Зів’ялі суцвіття краще залишити на кущах до весни, оскільки вони частково захищають ніжні бруньки від зимової негоди.
Другий крок — забезпечити достатню вологість ґрунту перед морозами, адже коріння продовжує поглинати воду, доки земля остаточно не промерзне. За сухої осені рослини рекомендують рясно поливати приблизно кожні 10–14 днів, щоб вода проникала на глибину 20–30 сантиметрів. Молодим кущам, які висадили нещодавно, потрібна особлива увага, бо їхнє коріння ще недостатньо розвинене. Під час дощової осені додатковий полив може не знадобитися. Важливо враховувати тип ґрунту: глинисті землі довше утримують воду, а піщані швидше пересихають.
Мульча і захист від холоду
Третій крок — утеплити коріння мульчею. Наприкінці осені ґрунт неодноразово замерзає і відтає, через що коренева система може частково оголюватися. Для захисту рекомендують компост, подрібнену кору або сухе листя. Навколо куща розподіляють пухкий шар завтовшки приблизно 8–10 сантиметрів, а біля здерев’янілих стебел залишають вільний проміжок близько п’яти сантиметрів. Це допомагає зменшити ризик грибкових захворювань і пошкодження гризунами.
Четвертий крок — захистити квіткові бруньки від сильних морозів і холодного вітру. Це особливо стосується великолистих і дуболистих гортензій. У регіонах із суворими зимами їхні бруньки можуть постраждати за температури нижче мінус 18 градусів, і тоді наступного літа кущ може вкритися листям, але залишитися без квітів. Після опадання листя навколо куща встановлюють чотири міцні кілки й обгортають їх повітропроникним матеріалом, наприклад мішковиною або джутом. Не рекомендується використовувати поліетиленову плівку та інші матеріали, що не пропускають повітря: вони затримують вологу, сприяють утворенню плісняви і можуть перегрівати рослину в сонячні зимові дні.
П’ятий крок — підготувати до зимівлі гортензії, що ростуть у горщиках. Їхня коренева система сильніше піддається морозу, оскільки холод проникає в контейнер з усіх боків. Горщики варто розмістити разом біля захищеної стіни будинку, бажано з південного або східного боку, і підняти над холодним бетоном цеглою чи спеціальними підставками. Для утеплення можна використати бульбашкову плівку, теплоізоляційну мішковину або пінопласт, але верхній шар ґрунту не потрібно герметично закривати. У регіонах із холодними зимами такі рослини краще перенести до неопалюваного гаража чи садового сараю. Упродовж зими їхній стан перевіряють приблизно раз на місяць і за потреби помірно зволожують ґрунт, не допускаючи повного пересихання коріння.
Окремо садівникам радять відмовитися від осіннього підживлення добривами з високим вмістом азоту, адже вони стимулюють ріст молодих пагонів, які не встигають зміцніти до морозів. Не варто також вкривати гортензії прозорою плівкою, бо вона створює парниковий ефект, і бруньки можуть передчасно прокинутися під час зимового потепління. Потреба в укритті залежить від виду гортензії, морозостійкості сорту та кліматичних умов.
Джерело: expert.in.ua
