577
Загострення на Близькому Сході та перебої із судноплавством через Ормузьку протоку знову тиснуть на світовий ринок мінеральних добрив. Для аграріїв це означає не лише дорожчу логістику, а й зростання вартості базових ресурсів, від яких безпосередньо залежить собівартість урожаю. Особливо відчутним став тиск на азотні та фосфорні добрива, постачання яких значною мірою пов’язане з регіоном Перської затоки.
За даними, наведеними SuperAgronom із посиланням на Anadolu, за нормальних умов через Ормузьку протоку проходить близько третини світової торгівлі добривами. Будь-які перебої на цьому маршруті швидко позначаються на фрахті, страхуванні перевезень і строках доставки. У результаті навіть постачальники з інших регіонів змушені закладати у вартість продукції додаткові логістичні ризики.
Найбільш показовою є динаміка діамофоски. За перші дев’ять місяців 2026 року її ціна зросла на 28,4% — із 625 доларів за тонну наприкінці минулого року до 802,5 долара. Додатковий тиск створює подорожчання природного газу, аміаку та сірки, які є ключовими складовими у виробництві різних груп добрив.
Зростання витрат уже відбивається і на ширшому аграрному ринку. За наведеними даними, кукурудза подорожчала на 13,3%, а соя — на 22,6%. Вищі ціни на нафту й дизельне пальне збільшують витрати на польові роботи, транспортування та зберігання, тому фермери змушені одночасно рахувати дорожче живлення рослин і дорожчу логістику.
Частина виробників уже скорочує норми внесення добрив, намагаючись втримати економіку господарств. Аналітики попереджають: якщо високі ціни збережуться у сезоні 2026/27, це може вплинути на потенційну врожайність і змусити аграріїв коригувати структуру посівів на користь культур, які потребують менше добрив. Альтернативні постачальники можуть частково компенсувати дефіцит, але довші маршрути самі по собі роблять продукцію дорожчою.
