Щороку восени садівники вивозять десятки мішків опалого листя, хоча значна частина цього матеріалу може залишитися на ділянці й принести користь. Важливо лише не залишати товстий мокрий шар на газоні: під ним трава отримує менше світла, довше залишається вологою й може почати випрівати. Зібране листя краще використати там, де воно справді працює на ґрунт.

Перший варіант — листовий перегній. Листя складають окремо в сітчастий контейнер або мішки з отворами, злегка зволожують і залишають перегнивати. На відміну від звичайного компосту, тут основну роботу виконують гриби, тому процес повільніший і майже не потребує перемішування.
Через кілька місяців або сезон утворюється темний пухкий матеріал, який добре покращує структуру ґрунту. Він не є дуже поживним добривом, зате допомагає легким ґрунтам краще утримувати вологу, а важким — ставати більш пухкими.
Другий спосіб — мульча під деревами й кущами. Подрібнене листя розкладають тонким шаром по кореневій зоні, не насипаючи впритул до стовбура. Воно захищає поверхню від пересихання й поступово перегниває.
Третій варіант — додати листя до компосту як «коричневий» компонент. Воно добре балансує мокру траву, кухонні відходи та зелене бадилля, допомагаючи купі залишатися більш повітропроникною.
Хворе листя використовують обережно. Якщо на ньому були серйозні плями, грибкові ураження чи інші підозрілі симптоми, холодний домашній компост може не знищити збудників. Такий матеріал краще не повертати на ділянку звичайним шляхом.
Так само не потрібно вигрібати абсолютно все листя з природних куточків саду. Під живоплотами й у малопомітних місцях воно слугує укриттям для дрібних тварин і корисних комах.
Опале листя — це не сміття, а готовий органічний ресурс. Якщо правильно розподілити його між листовим перегноєм, мульчею й компостом, можна значно зменшити кількість відходів і водночас покращити ґрунт.
https://www.thesun.ie/fabulous/17553210/gardening-expert-winter-proof-garden-save-money/

2994