3068
У Великій Британії посилилася дискусія про обмеження великих пожертв політичним партіям після рекордних внесків на користь Reform UK. Нові опитування та дослідження показують, що значна більшість британців підтримує встановлення певної верхньої межі для приватного фінансування політики.
Тема набула особливої гостроти після того, як партія Найджела Фараджа отримала десятки мільйонів фунтів від двох великих донорів, пов’язаних із криптовалютним бізнесом. Масштаб внесків став безпрецедентним для британської політики й відновив питання про те, чи може одна людина отримати надмірний вплив через фінансування партії.
Нині у Великій Британії немає загального ліміту на суму, яку допустимий донор може передати політичній силі. Закон визначає, хто має право робити пожертви, а партії зобов’язані звітувати про великі внески, однак максимальної суми не встановлено.
Критики чинної моделі вважають, що це створює систему, де дуже заможні люди можуть непропорційно впливати на політичний процес. Вони наголошують, що навіть за повного розкриття інформації про донора залишається питання залежності партії від кількох великих джерел фінансування.
Різні опитування демонструють стійку підтримку реформи. Дослідження Fair Vote UK показувало, що переважна більшість респондентів підтримує ту чи іншу форму обмеження пожертв. Подібні результати отримували й антикорупційні організації.
Transparency International UK раніше повідомляла, що багато британців вважають великих донорів здатними отримувати привілейований доступ до політиків. Це не означає автоматичної корупції, однак створює проблему суспільної довіри до системи.
У парламенті вже обговорюються можливі зміни до виборчого законодавства. Один із запропонованих механізмів передбачає річний ліміт у 100 тисяч фунтів для певних категорій донорів, зокрема тих, хто тривалий час проживає за межами країни.
Прихильники ширшої реформи вважають, що цього недостатньо. Вони пропонують встановити єдиний ліміт для всіх приватних донорів, незалежно від їхнього статусу, та одночасно посилити державне фінансування партій, щоб вони не залежали від кількох багатих прихильників.
Складність полягає в позиції профспілок. Частина з них підтримує загальний принцип обмежень, але організації, пов’язані з Лейбористською партією, побоюються, що нові правила можуть зачепити колективні внески працівників і змінити традиційну модель фінансування лівих сил.
У найближчі місяці парламенту доведеться визначити, чи залишиться британська система майже без фінансової стелі, чи країна перейде до моделі, ближчої до Франції, Канади та інших демократій, де максимальний розмір політичних пожертв обмежений законом.
