2366
Для сили тропічного циклону важлива не лише температура океану безпосередньо під штормом. Нове дослідження показало, що значну роль можуть відігравати горизонтальні температурні градієнти — невеликі «кордони» між теплішою та холоднішою водою на відстанях від одного до десятків кілометрів. Парадоксально, але слабший градієнт у районі руху циклону в середньому пов’язаний із сильнішим штормом.
Прогнозувати траєкторію тропічного циклону сьогодні зазвичай простіше, ніж його майбутню інтенсивність. Сила шторму залежить від великої кількості взаємодій між атмосферою та верхніми шарами океану.
Відомо, що циклони отримують енергію з теплої морської поверхні. Потужні вітри одночасно перемішують верхній шар води й можуть піднімати холоднішу воду з глибини. Це охолодження поверхні часто послаблює шторм.
Науковці також давно враховують товщину теплого шару океану. Якщо тепла вода простягається глибоко, шторму складніше охолодити поверхню, тому він може швидше посилюватися.
Нове дослідження зосередилося на температурних змінах не у вертикальному, а в горизонтальному напрямку. Супутники й сучасні океанічні моделі показують, що навіть на масштабі кількох кілометрів поверхня моря має численні вузькі фронти й контрасти.
Команда проаналізувала дані про тропічні циклони та розподіл температури моря перед проходженням штормів. Вони порівнювали інтенсивність циклонів із величиною горизонтального температурного градієнта.
Виявилося, що слабкі градієнти частіше супроводжували сильніші циклони. Коли температура навколо шторму більш однорідна, перемішування води не так легко підтягує локальні холодні ділянки до центра системи.
Сильний горизонтальний контраст, навпаки, створює більше можливостей для змішування вод різної температури. Під дією вітру холодніша вода може швидше потрапляти під ядро циклону й обмежувати його енергетичне живлення.
Автори перевірили закономірність на різних штормах і окремо розглядали випадки швидкого посилення. Ефект горизонтального градієнта залишався помітним навіть після врахування інших океанічних параметрів.
Дослідники не пропонують замінити ним існуючі моделі прогнозу. Радше це додатковий показник, який можна включити в системи оцінки інтенсивності. Зі зростанням просторової роздільної здатності супутників і океанічних моделей такі субмезомасштабні температурні структури стають дедалі краще видимими й можуть допомогти уточнювати попередження перед сильними штормами.
https://phys.org/news/2026-09-weak-sea-surface-temperature-gradients.html
