У південних водах Нової Зеландії виявили значно більше різноманіття мохуваток родини Horneridae, ніж припускали раніше. Замість двох відомих місцевих видів дослідники після генетичної та морфологічної ревізії описали 11 видів у трьох родах, причому сім із них виявилися новими для науки. Знахідка показала, що група, яку довго вважали майже «реліктовим залишком» давньої епохи, продовжує активно еволюціонувати.

Мохуватки — це крихітні безхребетні, що живуть колоніями. Окремі тварини настільки малі, що їх легко не помітити, але колонії можуть утворювати складні вапнякові структури, схожі на мереживо.
Група існує понад 250 мільйонів років. Більшість давніх ліній мохуваток, відомих із палеозойських морів, давно вимерли, а циклоcтомні мохуватки збереглися донині.
Через це їх часто уявляли як невелику й консервативну групу, що пережила минулі геологічні епохи майже без великих змін. Нова ревізія Horneridae суперечить цьому образу.
Дослідники вивчали зразки з морського дна між протокою Кука та субантарктичними островами Нової Зеландії. Для визначення видів поєднували форму колоній і мікроскопічну анатомію з молекулярними даними.
У підсумку команда описала 11 видів у трьох родах. Сім видів виявилися новими для науки. Один рід також був новим, а ще один довелося відновити після таксономічного перегляду.
Три види отримали назви на честь людей та об’єктів, пов’язаних із дослідженням морського дна Нової Зеландії. Hornera polaris назвали на честь дослідницького судна RV Polaris II, а H. girvanae та H. currieae — на честь науковиць Елізабет Гірван та Кім Каррі.
Для екології мохуватки важливі як структуроутворюючі організми. Їхні тверді колонії створюють мікросередовище для інших тварин і допомагають формувати складні донні спільноти.
Тому точне визначення видів — не просто питання назв. Якщо під однією старою назвою насправді приховується кілька ендемічних видів із різними ареалами, природоохоронні оцінки можуть суттєво змінитися.
Автори вважають, що знайдене різноманіття — не межа. У музеях і наукових колекціях уже є зразки з північної частини Нової Зеландії, які ще потребують детального аналізу. Тож кількість нових видів у цій стародавній групі може зрости.
https://phys.org/news/2026-09-species-million-year-marine-group.html

2338