Президент Росії Володимир Путін запропонував розширити Раду Безпеки ООН і надати більше постійного представництва державам Азії, Африки та Латинської Америки. Виступаючи на саміті BRICS у Нью-Делі, він заявив, що нинішня структура одного з головних органів Організації Об’єднаних Націй уже не відображає сучасний баланс сил у світі.

Радбез складається з 15 членів, але лише п’ять держав — США, Росія, Китай, Велика Британія та Франція — мають постійні місця та право вето. Саме ця система вже багато років викликає критику з боку великих країн Глобального Півдня.
Індія, Бразилія та низка африканських держав давно домагаються реформування Ради Безпеки. Нью-Делі вважає, що країна з найбільшим населенням у світі та значною економічною вагою повинна мати постійне місце. Африканські держави наголошують, що цілий континент не має жодного постійного представника.
Путін використав цю тему для критики західного домінування в міжнародних інституціях. За його словами, перехід до багатополярного світу стикається з опором держав, які звикли визначати глобальні правила через санкції, тарифи та політичний тиск.
Водночас реальна реформа Радбезу є надзвичайно складною. Для зміни Статуту ООН потрібна широка міжнародна підтримка, а чинні постійні члени повинні погодитися з новою моделлю. Суперечки виникають навіть щодо того, які саме країни мають отримати нові постійні місця.
BRICS підтримує загальний принцип більшого представництва країн, що розвиваються, але всередині самого блоку немає повної єдності щодо конкретної структури реформ. Китай, наприклад, обережно ставиться до перспективи постійного членства Індії.
Тому пропозиція Путіна навряд чи швидко змінить Радбез, але вона добре вписується в політичну стратегію BRICS. Блок намагається зробити реформу глобальних інституцій однією зі своїх ключових тем і представити себе голосом держав, які вважають нинішній міжнародний порядок недостатньо представницьким.

2900