Вчені виростили мишей із мозком, який майже наполовину складається з людських клітин

Сьогодні,   08:05    216

Дослідники Стенфордського університету створили експериментальних мишей, у мозку яких людські нейрони не лише прижилися, а й активно розмножилися та сформували функціональні зв’язки з клітинами тварини. З кількох сотень пересаджених клітин виросли мільйони нейронів, і в окремих тварин людська тканина становила майже половину об’єму певних ділянок мозку.

Мета роботи — створити модель, яка дозволить досліджувати особливості людського мозку в живій нервовій системі. Органоїди мозку, вирощені в лабораторії, дають багато інформації, але позбавлені повноцінного кровопостачання, сенсорних сигналів і зв’язків із тілом. Пересадка клітин у мозок миші дає можливість спостерігати, як людські нейрони поводяться в реальному середовищі.

Останні новини:  Варіант гена APOE ε4, пов’язаний з Альцгеймером, рідше трапляється серед довгожителів

Після імплантації клітини поступово дозрівали, інтегрувалися в нервові мережі та реагували на сигнали від мозку тварини. Самі миші переважно поводилися звичайно, попри велику частку людських клітин у деяких структурах.

Особливу увагу вчені звернули на можливість моделювати пошкодження мозку, характерні саме для людини. Наприклад, у новонароджених дітей нестача кисню може спричиняти тяжкі неврологічні наслідки, тоді як мозок звичайних мишей часто реагує на таке навантаження інакше.

Останні новини:  Чому одна людина після кави не спить годинами, а інша може одразу заснути

У людській частині мозку дослідники також виявили нейрони фон Економо — великі спеціалізовані клітини, які характерні для людей, людиноподібних мавп, слонів і китів. Ці нейрони особливо цікаві тим, що вони одними з перших уражаються при деяких формах лобно-скроневої деменції.

Робота відкриває перспективи для вивчення нейрокогнітивних і нейродегенеративних захворювань, але водночас створює складні етичні питання. Чим більша частка людських клітин і чим довше вони розвиваються в мозку тварини, тим важливішим стає контроль за можливими змінами поведінки.

Останні новини:  Заплутаність бозонів Z підтвердили в розпадах бозона Гіґґса

Саме тому дослідники обмежили тривалість експериментів і завершували їх до моменту, коли людські клітини могли сформувати ще складніші мережі. Вчені наголошують, що мета таких робіт — не створення «олюднених» тварин, а отримання моделі для дослідження захворювань, які неможливо повноцінно відтворити в інших умовах.

https://www.obozrevatel.com/ukr/nauka-oboz/vcheni-virostili-mishej-iz-mozkom-yakij-napolovinu-skladaetsya-z-lyudskih-klitin-yaka-meta-eksperimentu.htm