2423
Російська влада продовжує наполягати, що повітряний простір країни залишається безпечним і контрольованим. Але практична робота московського авіавузла дедалі частіше показує іншу картину: затримки рейсів, тимчасові закриття аеропортів і зміни маршрутів стали звичним наслідком дронових атак та повітряної тривоги.
Офіційно Міністерство транспорту РФ і Росавіація запевняють, що система безпеки справляється із загрозами, а цивільна авіація не перебуває під прямим ризиком. Проте дані про масові затримки та порушення розкладу регулярно з’являються після нових атак.
Найбільш уразливим залишається московський авіавузол, де зосереджено кілька великих аеропортів — Шереметьєво, Домодєдово, Внуково та Жуковський. Навіть коротке обмеження на зліт або посадку в одному з них швидко створює ефект доміно для всієї системи.
Україна наголошує, що не завдає ударів по цивільних літаках, але попередила міжнародних страховиків та авіакомпанії про зростання ризиків у російському небі. Київ також звернувся до Міжнародної організації цивільної авіації, щоб привернути увагу до проблеми.
Іноземні перевізники з Європи та США майже не використовують російський повітряний простір від 2022 року, але частина компаній із Китаю, Туреччини та Близького Сходу продовжує літати над Росією або до її аеропортів.
Чим далі українські безпілотники здатні проникати вглиб території РФ, тим більше навантаження падає на російську систему ППО. Їй доводиться розподіляти ресурси між фронтом, столицею, військовими об’єктами, НПЗ, електростанціями та транспортною інфраструктурою.
Для пасажирів ця війна дедалі менше виглядає як щось далеке. Вона проявляється у скасованих рейсах, багатогодинному очікуванні, змінених маршрутах і постійному відчутті нестабільності навіть у сфері цивільної мобільності.
Кремль і далі говорить про «нормальну роботу неба», але для російської авіації нормальність уже стала дуже умовною. Дронова війна поступово перетворює повітряну логістику на ще один фронт внутрішнього тиску на Росію.
