3902
Нове дослідження знову повернуло до центру уваги Мернейт — правительку Першої династії, яка могла бути найдавнішою відомою жінкою-фараоном Єгипту. Якщо інтерпретація археологів правильна, повноправна жіноча влада в Єгипті з’явилася приблизно на тисячу років раніше, ніж довгий час вважали історики.
Традиційно однією з перших беззаперечних жінок-фараонів називають Себекнеферу, яка правила наприкінці XII династії приблизно у XVIII столітті до нашої ери. Однак Мернейт жила значно раніше — на межі IV і III тисячоліть до нашої ери, у період формування ранньої централізованої єгипетської держави.
Єгиптологи проаналізували серехи — спеціальні рамки з іменами правителів, які наносили на печатки й посудини. На глиняних пробках із некрополя Саккари вони виявили ім’я Мернейт у контексті, характерному для царської адміністрації.
Додатковим аргументом є її гробниця в Абідосі. За масштабом, плануванням і набором поховальних атрибутів вона значно більше нагадує поховання фараона, ніж звичайну царську могилу. Ім’я Мернейт також було нанесене на похоронну кам’яну стелу — ще один елемент, пов’язаний із правителями.
Історики припускають, що політична кар’єра Мернейт могла тривати десятиліттями. Спочатку вона, ймовірно, мала високий статус при фараоні Джері, а згодом могла керувати державою як регентка свого малолітнього сина Дена.
Особливо показово, що Мернейт згадується у царських генеалогіях. У гробниці Дена її названо «матір’ю царя», однак адміністративні та поховальні пам’ятки свідчать, що її власний статус був винятково високим.
Для історії Стародавнього Єгипту це важливо ще й тому, що Перша династія була періодом створення основ державної системи. Якщо Мернейт справді правила як фараон, жінка стояла на чолі країни саме в час, коли формувалися ключові політичні й релігійні традиції майбутнього Єгипту.
Дискусія навколо її титулу, ймовірно, триватиме, адже ранньодинастичні джерела фрагментарні. Проте сукупність нових і старих доказів робить версію про Мернейт як найдавнішу відому жінку-фараона дедалі переконливішою.
