Постійна палата третейського суду в Гаазі ухвалила рішення на користь Пакистану у суперечці з Індією щодо Договору про води Інду. Арбітраж дійшов висновку, що Нью-Делі не може в односторонньому порядку призупиняти виконання угоди, яка понад шість десятиліть регулює розподіл водних ресурсів між двома ядерними державами.
.jpg)
Договір був укладений у 1960 році за посередництва Світового банку. Він визначив правила використання шести головних річок басейну Інду: три східні річки переважно відведені для Індії, а води Інду, Джеламу та Ченабу — для Пакистану із передбаченими договором правами Індії на окремі види використання.
Індія оголосила про призупинення своєї участі в договорі у квітні 2025 року після смертельного нападу в Кашмірі, відповідальність за який Нью-Делі пов’язував із підтримуваними з Пакистану силами. Ісламабад ці звинувачення відкинув і наполягав, що водний договір не може бути предметом одностороннього політичного рішення.
Арбітраж постановив, що ні питання боротьби з тероризмом, ні посилання на суверенітет чи інші політичні обставини самі по собі не дають стороні права припиняти виконання зобов’язань. Суд також розглянув суперечку навколо індійських гідроенергетичних проєктів у Кашмірі.
Окремі обмеження стосуються робіт на гідроелектростанції Ратле. Індія не повинна здійснювати частину будівельних кроків до того часу, поки нейтральний експерт, призначений Світовим банком, не оцінить відповідність проєкту умовам договору. Очікується, що ця процедура триватиме до 2027 року.
Для Пакистану води Інду мають критичне економічне значення: вони забезпечують значну частину сільського господарства країни та використовуються для виробництва електроенергії. Саме тому будь-які зміни режиму водопостачання викликають у Ісламабада особливе занепокоєння.
Індія не визнає юрисдикцію цього арбітражного механізму в нинішній суперечці й заявляє, що рішення не впливатиме на її суверенні дії та реалізацію гідроенергетичних проєктів. Таким чином, юридичне рішення не завершує політичне протистояння між двома країнами.

2019