3674
Ідея про те, що молодші покоління стали набагато егоїстичнішими, самозакоханішими й одержимими собою, десятиліттями повторювалася в медіа. Міленіалів навіть називали «поколінням я», а соцмережі часто вважали очевидним доказом зростання нарцисизму. Psychology Today звертає увагу на новий великий аналіз даних, який показує: популярна історія могла бути значно перебільшеною.
Психологиня Сьюзен Краусс Вітборн описує метааналіз міжнародних даних, у якому дослідники перевірили 1105 досліджень із майже 550 тисячами учасників. Вони використали той самий тест на нарцисизм, на якому будувалися ранні твердження про «епідемію», щоб порівняння було максимально коректним.
Коли дані об’єднали й розділили за регіонами, віком, статтю та періодами до і після 2008 року, картина виявилася майже плоскою. Дослідники не знайшли глобального різкого зростання нарцисизму, а ті відмінності, що з’являлися, були настільки малими, що не підтверджували ідею цілої «епідемії».
Чому ж переконання стало настільки популярним? Одна з причин — ефект підтвердження. Щойно суспільство отримує простий ярлик на кшталт «молодь стала самозакоханою», будь-яке селфі, особистий бренд або розмова про кордони легко починають сприйматися як додатковий доказ, тоді як протилежні приклади майже не помічаються.
Ранні дослідження також мали обмеження: вони часто спиралися на студентів зі США й переносили результати на цілі покоління. Новий аналіз включив міжнародні вибірки й значно більший обсяг даних, що робить висновок про масове поколіннєве зростання нарцисизму набагато менш переконливим.
Авторка Psychology Today звертає увагу й на іншу закономірність: вік був пов’язаний із нижчими показниками нарцисизму. Це може означати, що частина різниці, яку раніше приписували поколінням, насправді пов’язана з життєвим етапом. Молоді люди в різні історичні періоди можуть просто бути трохи більш зосередженими на собі, а з віком це змінюється.
Соцмережі теж не дають простої відповіді. Вони можуть підтримувати демонстративність, але водночас постійне порівняння з іншими здатне знижувати самооцінку й підсилювати тривогу. Тому «більше селфі = більше нарцисизму» виявляється надто грубою формулою.
Головний висновок тут не в тому, що нарцисизму немає. Він існував і існуватиме як риса особистості та, в окремих випадках, клінічна проблема. Але дані погано підтримують ідею, що сучасні покоління масово стали нарцисичнішими за попередні. І це хороший привід обережніше ставитися до зручних ярликів на цілі вікові групи.
