Адміністрація Дональда Трампа почала формувати нову стратегію для Близького Сходу після нинішнього етапу війни з Іраном. Це свідчить, що у Вашингтоні намагаються дивитися далі за межі поточної воєнної логіки й шукати модель, яка дозволить не лише відповідати на чергову кризу, а переписати саму регіональну архітектуру безпеки у вигідному для США форматі.
За повідомленнями американських медіа, серед ключових ідей — створення тіснішої системи регіонального стримування Ірану, у якій союзники США мали б взяти на себе більшу частину практичної відповідальності. Для Білого дому це важливо з двох причин. По-перше, Вашингтон хоче уникати сценарію, за якого кожна нова ескалація автоматично вимагає прямого й масштабного військового втручання США. По-друге, адміністрація прагне показати виборцям, що може зменшувати витрати, не втрачаючи впливу.
Другим елементом стратегії є просування нових домовленостей навколо Ізраїлю — як у відносинах із сусідами, так і щодо майбутнього сектора Гази. Ідея полягає в тому, щоб політично закріпити результати силового стримування й не дозволити регіону повернутися до того самого циклу конфлікту вже за кілька місяців.
Однак між задумом і реальністю лежить чимало перешкод. Арабські союзники США зацікавлені в обмеженні іранського впливу, але не хочуть стати фронтовою лінією у новому великому протистоянні. Ізраїль має власне бачення безпеки, яке не завжди збігається з американськими дипломатичними планами. А Іран, навіть ослаблений, навряд чи погодиться просто прийняти нову регіональну систему, яка його стримуватиме.
Тому Вашингтон фактично намагається вирішити стару проблему у новій упаковці: як зберегти визначальний вплив у регіоні, не втягуючись у безкінечні війни й не витрачаючи непропорційно великі ресурси. Відповідь поки неочевидна, але саме пошук такої моделі стає центральним завданням нової стратегії.
Якщо Білий дім зможе перетворити цю концепцію на конкретну систему союзів і домовленостей, це стане одним із найпомітніших зовнішньополітичних проєктів адміністрації Трампа. Якщо ж ні, Близький Схід і далі залишатиметься регіоном, де США змушені реагувати на події, а не задавати їм напрямок.

2460