Археологи дослідили близько 500 кам’яних наконечників списів із долини річки Теннессі й показали, що характер зносу та переточування знарядь може багато розповісти про поведінку перших людей у незнайомому ландшафті. Знахідки належать до пізнього плейстоцену, коли мисливці-збирачі лише починали освоювати внутрішні райони Північної Америки. Науковців особливо цікавило, як змінювалася стратегія використання кам’яної сировини в міру того, як люди краще вивчали місцевість.

У центрі дослідження опинилися дві послідовні археологічні традиції — Кловіс і Камберленд. Представники культури Кловіс з’явилися в долині Теннессі приблизно 13 200 років тому. Для них цей регіон був майже повністю незнайомим, тому вони не могли точно знати, де знайдуть наступне джерело якісного кременю для виготовлення нових наконечників.
Саме тому кловіські мисливці поводилися з інструментами максимально економно. Наконечники багаторазово переточували й використовували доти, доки вони майже повністю не втрачали робочу форму. Знаряддя, які теоретично мали бути відносно витратними, перетворювалися на цінний запас матеріалу, адже залишитися без кременю в незнайомій місцевості означало серйозний ризик для всієї групи.
Приблизно через тисячу років у тому самому регіоні жили представники культури Камберленд. Їхня поведінка була іншою: наконечники теж використовували, але значно частіше викидали ще тоді, коли вони залишалися придатними до роботи. На думку авторів, це свідчить про те, що до того часу люди вже добре знали розташування місцевих родовищ і могли не берегти кожен шматок кременю до останнього.
Для мобільних груп це мало ще одну перевагу. У мисливців не було в’ючних тварин, тому все спорядження вони переносили самі. Якщо місця видобутку сировини були добре відомі, старі або важкі знаряддя можна було залишити й замінити новими пізніше, зменшуючи вагу вантажу.
Автори вважають, що ця різниця відображає універсальну людську стратегію освоєння нового середовища. На першому етапі головним стає збереження обмежених ресурсів і мінімізація ризику, а після накопичення знань поведінка стає сміливішою й ефективнішою. Дослідники навіть порівнюють це з сучасними місіями на Марс, де перші експедиції теж змушені ретельно розраховувати запаси, доки ресурси на місці не будуть вивчені.
https://socportal.info/ua/news/yak-pershi-meshkantci-ameriki-osvoiuvali-zemli/

293