Головна > Наука

BepiColombo вийшов на фінальну ділянку майже десятирічної подорожі до Меркурія

Сьогодні,   10:45    144

Європейсько-японська місія BepiColombo зробила один із ключових кроків перед прибуттям до Меркурія. Два наукові апарати, які майже вісім років летіли в складі спільного комплексу, відокремилися від транспортного модуля і перейшли на фінальний етап подорожі до найменшої та найближчої до Сонця планети.

Місія BepiColombo біля Меркурія

Операцію контролювали з центру Європейського космічного агентства в Німеччині. Після запланованого розділення команда чекала приблизно дві години, поки радіосигнал пройде понад 200 мільйонів кілометрів і підтвердить, що маневр виконано правильно.

Останні новини:  Найбільша 2D‑карта Всесвіту від DESI показала майже 4 млрд об’єктів

BepiColombo стартував у 2018 році. Місія названа на честь італійського математика Джузеппе Коломбо, чиї розрахунки допомогли спланувати польоти NASA Mariner 10 біля Меркурія в 1970-х роках.

Дістатися Меркурія складніше, ніж може здаватися. Планета розташована ближче до Сонця, але космічному апарату потрібно втратити величезну кількість орбітальної енергії, щоб не пролетіти повз неї. Тому BepiColombo летів дуже довгим маршрутом із дев’ятьма гравітаційними маневрами біля планет.

За час подорожі комплекс подолав понад 10 мільярдів кілометрів. Останній близький проліт повз Меркурій відбувся в січні 2025 року й дав детальні зображення кратерів та вулканічних рівнин.

Останні новини:  Фізики показали узгодженість квантової фізики та гравітації

На момент нового етапу до цілі залишалося приблизно 3,3 мільйона кілометрів. Планується, що комплекс увійде на орбіту Меркурія в листопаді, а в грудні два наукові апарати розділяться остаточно й почнуть працювати на різних орбітах.

Європейський Mercury Planetary Orbiter досліджуватиме поверхню, внутрішню будову й склад планети. Японський Mio зосередиться на магнітному полі та взаємодії Меркурія із сонячним вітром.

Меркурій залишається однією з найменш досліджених кам’янистих планет. До BepiColombo його детально вивчали лише Mariner 10 та NASA Messenger. При цьому планета має непропорційно велике металеве ядро, власне магнітне поле й загадкові світлі западини на поверхні.

Останні новини:  Детектор темної матерії зафіксував одну загадкову подію: учені не поспішають називати її відкриттям

Ще один парадокс — температурний контраст. На освітленій Сонцем поверхні температура може перевищувати 427°C, але в глибоких кратерах біля полюсів, куди ніколи не потрапляє сонячне світло, зберігається водяний лід. Саме такі суперечності місія й має допомогти пояснити після початку повноцінних наукових спостережень.




https://phys.org/news/2026-09-pair-spacecraft-closer-mercury-decade.html