2215
Невеликий відбиток, збережений у вулканічному осаді на острові Кінг-Джордж, став першим прямим слідом наземного ссавця, знайденим в еоценових відкладах Антарктиди. Вік знахідки оцінюють приблизно у 55 мільйонів років, а форма лапи вказує, що її залишила невелика хижа тварина масою близько 1,3 кілограма.
Зразок T-373 походить із формації Fossil Hill на півострові Філдс. Це одна з найцінніших палеонтологічних ділянок регіону: тут збереглися рослини, пір’я, сліди птахів та інші відбитки давньої екосистеми.
Новий зразок являє собою частково збережену пару відбитків передньої та задньої лап. Сам слід невеликий — приблизно з велику монету — але окремі деталі анатомії добре читаються.
Палеонтологи побачили щонайменше три округлі відбитки пальців, розташовані дугою, компактну трикутну подушечку та відсутність чітких слідів кігтів. Положення лапи вказує, що тварина пересувалася на пальцях.
За площею відбитка дослідники оцінили масу тіла приблизно у 1,3 кілограма. За розміром і будовою лапи найближчими аналогами виявилися невеликі спарассодонти — вимерла група південноамериканських хижих сумчастоподібних ссавців.
Кісток або зубів спарассодонтів в Антарктиді досі не знаходили. Проте в еоцені Південна Америка й Антарктида ще були набагато тісніше пов’язані географічно, а клімат високих широт був значно теплішим.
Якщо інтерпретація правильна, невеликий хижак міг потрапити до Антарктиди через наземні зв’язки з Південною Америкою до остаточного розділення континентів. Раніше серед наземних хижаків еоценової Антарктиди переважно розглядали птахів.
Знахідка змінює реконструкцію харчової мережі стародавнього континенту. Вона показує, що в антарктичних лісових екосистемах могли співіснувати рослиноїдні та дрібні ссавці, птахи й принаймні один тип наземного хижого ссавця. Один відбиток не дозволяє назвати точний вид, але він відкриває новий напрямок пошуку в місцях, де кісткові рештки надзвичайно рідкісні.
https://www.sci.news/paleontology/eocene-predatory-mammal-footprint-antarctica-15031.html
