839
Скелет молодого чоловіка з 167 переломами, знайдений у шотландському замку Стерлінг, може бути найдавнішим відомим свідченням загибелі від пострілу з требушета — середньовічної облогової машини. Дослідники припускають, що він навіть міг стати однією з перших жертв знаменитого требушета «Вовк війни», збудованого за наказом англійського короля Едуарда І. Про це йдеться в доповіді, представленій на засіданні Європейської асоціації палеопатології, на яку звернуло увагу видання Live Science.
Незвичайне поховання в королівській капелі
Рештки чоловіка, якого дослідники позначили як Скелет 150, виявили ще 1997 року в капелі замку Стерлінг разом із сімома іншими середньовічними похованнями. Біоантропологиня Джо Бакберрі (Jo Buckberry) з Університету Бредфорда зазначає, що для того часу це нетипово: більшість людей ховали на цвинтарях при парафіяльних церквах, тож вісім поховань під королівською капелою стали несподіванкою.
Замок Стерлінг відігравав ключову роль у Війнах за незалежність Шотландії між 1296 і 1357 роками. Він стоїть на скелях зі стрімкими урвищами, що робило його важливою оборонною позицією для шотландців у протистоянні з англійською короною.
Усі вісім скелетів у замку мають сліди травм, отриманих приблизно в момент смерті: удари тупими предметами, поранення від снарядів та різані ушкодження, ймовірно, від меча чи ножа. Але лише Скелет 150 виявився буквально «нашпигованим» переломами.
167 переломів і загадковий «зигзаг»
Під час доповіді Бакберрі зізналася, що така картина травм її вразила: це зовсім не схоже на типові археологічні знахідки. Вона навіть припускала, чи не могла це бути якась незвична форма середньовічних тортур або падіння зі стін замку.
Команда детально проаналізувала всі 167 переломів. Виявилося, що чоловік отримав 61 окремий перелом черепа і 57 переломів ребер, а також ушкодження хребців, рук і правого плеча. Основний удар припав на верхню половину тіла, а самі переломи мали незвичний «зигзагоподібний» характер, який майже не зустрічається в археологічних рештках.
Щоб зрозуміти природу цих ушкоджень, Бакберрі звернулася до судово-медичної літератури та колекцій. Там вона знайшла опис дуже подібного «зигзагового» перелому ребра в людини, яка загинула в дорожньо-транспортній пригоді. Однак для середньовічної Шотландії «аварія на дорозі» явно не підходить як пояснення.
Сліди облогової зброї часів Едуарда І
Радіовуглецевий аналіз показав, що Скелет 150 датується приблизно 1300 роком — це середина Першої війни за незалежність Шотландії, коли король Англії Едуард І активно випробовував у боях облогові машини. Потрапляння під снаряд, випущений з такої машини на великій швидкості, може пояснити велику кількість переломів.
Коли у 1304 році Едуард І розпочав облогу замку Стерлінг, за історичними джерелами, він мав до десятка облогових машин. Король також наказав своїм інженерам створити найбільший на той час требушет, відомий як «Вовк війни» (War Wolf). Про нього писали, що він легко пробивав снарядом одразу дві стіни замку.
Бакберрі наголошує, що важко однозначно сказати, чи саме «Вовк війни» став зброєю, яка вбила цього чоловіка. Однак, за її словами, найімовірніше, що смерть спричинив саме постріл із требушета або подібної облогової машини. Серед можливих варіантів зброї требушет виглядає найбільш вірогідним.
Миттєва загибель і нові методи аналізу
За характером переломів дослідники дійшли висновку, що чоловік стояв у момент удару високошвидкісного снаряда. Він, імовірно, стояв спиною до джерела небезпеки. За словами Бакберрі, від положення стоячи до падіння на землю він перейшов «надзвичайно швидко», що вказує на практично миттєву смерть.
Співавтор дослідження, біоантрополог Патрік Рендолф-Квінні (Patrick Randolph-Quinney) з Уппсальського університету, зазначив, що після удару чоловік навряд чи змістився далеко — його тіло не відкинуло на значну відстань.
Коли Скелет 150 розкопали наприкінці 1990-х, дослідники вважали, що більшість переломів з’явилися вже після смерті — наприклад, через випадкове пошкодження кісток під час подальших робіт або тиску ґрунту. Однак завдяки новим методам, розробленим за останні десятиліття, зокрема мікро-КТ-скануванню та 3D-скануванню, Бакберрі змогла показати, що переломи утворилися саме навколо моменту смерті.
Це дозволило відтворити обставини загибелі цього шотландця, який помер у віці близько 20 років понад 700 років тому. На думку дослідниці, історія Скелета 150 демонструє, як уважне вивчення «дивних» знахідок може вивести на значно ширший історичний контекст, який спершу зовсім неочевидний.
У шотландському замку знайшли жертву середньовічної требушетної атаки з’явилася спочатку на Цікавості.
