Оборона Тайваню стикається з новими викликами через зміну підходів Народно-визвольної армії Китаю до можливого конфлікту навколо острова. Аналітики звертають увагу, що Пекін дедалі більше робить ставку не лише на класичне масштабне вторгнення, а на поєднання блокади, ракетного тиску, безпілотників, кібероперацій і поступового виснаження тайванської системи оборони.

Раніше головним сценарієм вважалася велика десантна операція через Тайванську протоку. Вона вимагала б величезної кількості кораблів, авіації, військ і складної логістики, а тому давала б Тайваню та його партнерам більше часу для реагування.
Тепер китайські військові дедалі активніше відпрацьовують способи ізолювати острів без негайного висадження. У навчаннях навколо Тайваню використовують кораблі, берегові ракетні комплекси, авіацію та сили берегової охорони.
Одним із потенційних ризиків називають блокаду основних портів. Економіка Тайваню значною мірою залежить від морської торгівлі, імпорту енергоносіїв і стабільного постачання сировини.
Паралельно Китай може намагатися порушувати зв’язок, роботу енергетичної системи та інші критично важливі сервіси кібератаками або фізичним пошкодженням інфраструктури.
Окрему роль відіграють безпілотники та ракети. Велика кількість відносно дешевих цілей може перевантажити протиповітряну оборону та змусити Тайвань витрачати дорогі перехоплювачі.
Аналітики наголошують, що острів має будувати оборону не тільки навколо винищувачів, кораблів і великих ракетних комплексів. Потрібні мобільні засоби ППО, захищені склади, резервна енергетика, системи зв’язку та великі запаси боєприпасів.
Тайбей уже збільшує військові витрати та змінює систему підготовки резервістів. Окремий акцент робиться на асиметричних засобах, які можуть ускладнити Китаю проведення швидкої операції.
США залишаються головним постачальником озброєнь Тайваню, однак Вашингтон також закликає острів швидше зміцнювати власну стійкість.
Нова оцінка загроз полягає в тому, що Тайвань повинен бути готовим не до одного конкретного сценарію, а до багаторівневої кампанії тиску, яка може розпочатися поступово і без формального оголошення війни.

1848