1168
Коли дизайнер заходить у вітальню, він зазвичай не починає з оцінки кольору подушок. Першими читаються масштаб меблів, розташування світла, килим, вікна й те, наскільки легко людина може пройти кімнатою. Саме ці базові речі визначають, чи виглядає простір цілісним, навіть якщо окремі меблі самі по собі дуже красиві.
Масштаб меблів і килима видно одразу
Перше, на що звертають увагу, — чи відповідає диван розміру кімнати. Надто великий предмет перекриває проходи й робить простір тісним, а занадто маленький може виглядати випадковим на великій стіні. Важливо залишати достатньо повітря навколо меблів.
Друга деталь — килим. Якщо він закінчується посеред простору між диваном і столиком, зона здається розірваною. Дизайнери зазвичай віддають перевагу розміру, на який заходять хоча б передні ніжки дивана та крісел.
Третя — розстановка. Всі меблі, притиснуті до стін, не завжди роблять кімнату більшою. Іноді невелике зміщення дивана вперед створює затишнішу зону спілкування й навіть покращує проходи.
Світло, вікна й порожні стіни формують атмосферу
Четвертий пункт — кількість джерел світла. Одна яскрава люстра створює плоске освітлення. Торшер біля дивана, настільна лампа й бра допомагають зробити кімнату багаторівневою та комфортнішою ввечері.
П’ята деталь — оформлення вікон. Занадто короткі штори або карниз, встановлений прямо по ширині рами, візуально зменшують отвір. Вищий і ширший монтаж часто робить стіну пропорційнішою.
Шоста — масштаб декору на стінах. Маленька картина посеред великої порожньої стіни може виглядати загубленою. Краще один більший об’єкт або продумана група, яка відповідає ширині меблів під нею.
Дизайнери помічають не ціну предметів, а співвідношення між ними. Саме пропорції, проходи, освітлення й композиція найчастіше визначають, чи виглядає вітальня продуманою. Дорогі меблі не рятують кімнату, якщо ці базові речі не працюють разом.
Джерело: Good Housekeeping
.jpg)
