1487
Масштабне випробування, проведене в Латинській Америці, показало, що недуга, якої так бояться мільйони, — деменція — піддається профілактиці, і що шлях до зниження ризику може лежати через зміну способу життя. Дослідження LatAm-FINGERS, координоване неврологічним центром FLENI в Аргентині під керівництвом докторки Лусії Крівеллі, представили на Міжнародній конференції Асоціації Альцгеймера в липні 2026 року. Воно стало культурно адаптованою версією відомого скандинавського проєкту.
У випробуванні взяли участь близько 1200 осіб віком від 60 до 77 років, яких спостерігали протягом двох років. Одна група отримувала комплексну програму втручань, друга слугувала контрольною. Програма поєднувала одразу кілька складників: фізичні вправи, тренування пам’яті й мислення, консультації з дієтологами, соціальну активність, а також моніторинг метаболічних і судинних показників. Такий багатовекторний підхід спирався на ідею, що на здоров’я мозку впливає не один чинник, а їхня сукупність.
Результати виявилися помітними: різниця в когнітивних показниках між групою втручання та контрольною групою становила 0,11 бала за стандартизованою шкалою, що дослідники описують як приблизно 55-відсоткове відносне поліпшення загальної роботи мозку. За їхніми словами, цей ефект більш ніж удвічі перевищив показник, зафіксований у первісному скандинавському дослідженні FINGER, розробленому в Каролінському інституті, яке й надихнуло латиноамериканську ініціативу. Це свідчить, що стратегію можна успішно переносити в інші культурні та соціальні умови.
Значення роботи в тому, що вона демонструє: профілактика деменції не обов’язково потребує дорогих ліків, а може спиратися на доступні зміни поведінки й способу життя. Особливо важливо, що ефективність підходу підтвердили в латиноамериканській популяції, яка досі була недостатньо представлена в подібних дослідженнях. У світі, де кількість людей із деменцією неухильно зростає, а дієвих ліків досі бракує, такі результати вказують реалістичний і масштабований шлях до зменшення тягаря хвороби.
