808
Під густими лісами південно-західної Амазонії дослідники за допомогою лазерного сканування з повітря виявили розгалужений ландшафт із геометричними земляними спорудами, прямими дорогами та великими церемоніальними центрами. Як повідомляє SciTechDaily, ці залишки належать до цивілізації Аквіри, яка протягом майже 1 500 років формувала обличчя південно-західної Амазонії та, ймовірно, підтримувала населення від 1,25 до 3 мільйонів людей.
Цивілізація на площі, співмірній із сучасною державою
Аквіри були багатокультурним суспільством, що займало близько 183 000 квадратних кілометрів між приблизно 600 роком до н.е. та 850 роком н.е. Археологи детально вивчили репрезентативну частину цієї території й задокументували понад 400 добре збережених пам’яток монументальної церемоніальної архітектури, а також кілька об’єктів пізніших поселень.
Коли ці результати екстраполювали на всю відому територію цивілізації, вчені отримали обережну оцінку: понад 20 000 давніх церемоніальних центрів, зведених із ґрунту. Найбільший відомий комплекс займає близько 50 гектарів.
Детальні археологічні обстеження та радіовуглецеве датування свідчать, що на початку першого тисячоліття в межах території Аквіри проживало від 1,25 до 3 мільйонів людей. Ця область становить менше ніж 3% Великої Амазонії, але вже сама така оцінка ставить під сумнів попередні розрахунки, за якими все населення Амазонії до приходу європейців оцінювали в 1–10 мільйонів. Нові дані натомість вказують, що регіон міг підтримувати десятки мільйонів жителів.
Керівник дослідження, емерит-професор Університету Гельсінкі Мартті Пярссінен (Martti Pärssinen), підкреслює, що ці результати фактично змінюють уявлення про минуле Амазонії.
Люди, які перебудували ліс
Аквіри активно перетворювали навколишній ліс, коли будували поселення та забезпечували себе їжею. Вони випалювали ділянки, де переважав бамбук, щоб створювати поля для вирощування кукурудзи, гарбуза та маніоки, а також простір для церемоніальних центрів і широких доріг, що їх з’єднували.
Окрім орних полів, вони закладали сади й цілеспрямовано доглядали за корисними деревними видами. Серед нині поширених у регіоні поживних дерев, які відображають тривале людське втручання, дослідники називають бразильський горіх, персикову пальму (що дає їстівні серцевини стовбура) та інші плодові види.
Віддаючи перевагу деревам із культурною та практичною цінністю, громади Аквіри сприяли поширенню одних видів і водночас зменшували присутність інших. За словами Пярссінена, це свідчить, що вплив людини на довкілля Амазонії був значно більшим, ніж вважалося раніше.
Таке тривале «керування» лісом має прямі наслідки для розуміння біокультурної історії регіону. На думку дослідників, цивілізація Аквіри також впливала на виробництво вуглецю та вуглецевий баланс давньої Амазонії, і це слід точніше враховувати в майбутніх кліматичних моделях.
Як лідар відкрив приховані геогліфи
Ключовим інструментом дослідження стало лазерне сканування з повітря, відоме як лідар (LiDAR). Ця технологія дає змогу «бачити» рельєф під щільною рослинністю, фіксуючи найменші нерівності поверхні. У районах дощового лісу, які раніше майже не вивчалися, лідар виявив тисячі слідів давнього будівництва.
Польоти охопили приблизно 4 500 квадратних кілометрів. Для систематичної оцінки земляних споруд Аквіри дослідники використали понад половину цієї площі. За словами професора Юги Гюппя (Juha Hyyppä) з Фінського інституту геопросторових досліджень, який відповідав за технічну частину роботи, літак виконував довгі, приблизно 450-кілометрові прямі маршрути, картуючи смугу завширшки близько одного кілометра кожні десять кілометрів. Це дозволило охопити максимально велику безперервну територію.
Серед виявлених об’єктів — великі геометричні форми та довгі прямі дороги. Емерит-професор Університету Турку Рісто Калліола (Risto Kalliola) зазначає, що різноманітність розмірів, форм, способів будівництва й розташування цих споруд відображає відмінні географічні та культурні особливості регіону.
У корінних усних традиціях ці центри описують як місця, де громади підтримували стосунки одна з одною та з іншими значущими істотами. Тут відбувалися зібрання, ухвалювалися політичні рішення, а лідери демонстрували щедрість. Серед занять, які там практикували, були ритуальні танці, музика, спільні трапези, спортивні змагання та ігри з м’ячем.
Велика, але досі загадкова цивілізація
Попри масштабність відкриття, про цивілізацію Аквіри відомо ще небагато. Її територія була співмірною із сучасною Сирією. Через брак придатного каменю в цій частині Амазонії Аквіри не залишили кам’яних руїн, однак їхні монументальні земляні споруди, відомі нині як амазонські геогліфи, свідчать про колосальний обсяг робіт.
Назва «Аквіра» походить від однієї з корінних назв річки Акрі. Професорка досліджень корінних народів Університету Гельсінкі Пірйо Крістіна Віртанен (Pirjo Kristiina Virtanen) наголошує, що це була не єдина централізована держава, а радше мережа багатьох різних громад.
Дослідники не знають, якими мовами говорили ці спільноти та як вони називали себе самі. Також залишається загадкою причина, чому приблизно близько 850 року н.е. цивілізація зазнала, вочевидь, раптового занепаду. Цей часовий проміжок збігається з різким колапсом класичної цивілізації майя в Центральній Америці, але чи пов’язані ці події, поки що невідомо.
Нове дослідження показує, що історія Амазонії значно складніша й насиченіша, ніж уявляли ще кілька десятиліть тому, а тропічні ліси приховують сліди великих суспільств, які вміли тонко керувати природним середовищем.
Лідар відкрив забуту цивілізацію Аквіри з мільйонами жителів з’явилася спочатку на Цікавості.
