Гранат давно має репутацію «серцевого» фрукта, але нове дослідження звернуло увагу не стільки на сам сік чи зерна, скільки на те, що з їхніх рослинних сполук може виробляти кишковий мікробіом.

Йдеться про уролітин A. Він не міститься в гранаті у готовому вигляді. Спочатку людина отримує з їжі елагітаніни — поліфеноли, які є також у ягодах, волоських і пеканових горіхах. Потім певні бактерії кишечника перетворюють їх на уролітин A.
Дослідників цікавила серцева недостатність зі збереженою фракцією викиду, або HFpEF. При цьому стані серце здатне скорочуватися, але м’яз стає жорсткішим і гірше розслабляється між ударами, через що камерам складніше наповнюватися кров’ю.
HFpEF становить приблизно половину всіх випадків серцевої недостатності. Люди можуть мати задишку, втому та затримку рідини, а варіанти лікування залишаються обмеженими.
У новій роботі уролітин A перевіряли на тваринній моделі та на інженерній тканині людського серця, створеній зі стовбурових клітин. У тварин із моделлю HFpEF дослідники повідомили про покращення показників функції серця, а людська тканина після впливу сполуки краще розслаблялася.
Механізм пов’язують із білком PKG1alpha, який бере участь у здатності серцевого м’яза розслаблятися. Дослідники розглядають його як потенційну мішень для майбутніх препаратів.
При цьому результати поки не доводять, що гранат лікує серцеву недостатність. Дослідження проводилося не як клінічне випробування на пацієнтах, тому наступним кроком мають стати роботи за участю людей.
Вироблення уролітину A також дуже залежить від мікробіому конкретної людини. Двоє людей можуть з’їсти однакову кількість граната й утворити різну кількість цієї сполуки.
Тому практична порада залишається простою: гранат, ягоди та горіхи можуть бути частиною різноманітного рослинного раціону, але сприймати їх як лікування серцевої недостатності на підставі цього дослідження зарано.

1369