Уявіть собі, що лише сім країн контролюють близько чверті всіх підводних човнів планети. Саме так виглядає підводний баланс сил у 2026 році, за оцінкою, яку наводить видання Interesting Engineering. І ще один парадокс: США й Росія мають однакову кількість човнів, але їхні флоти виглядають зовсім по‑різному, тоді як Китай стрімко наздоганяє обох, будуючи кораблі темпами, небаченими з часів Холодної війни.

Що відомо коротко
- Сьогоднішні темпи будівництва підводних човнів найвищі з часів Холодної війни, а Китай спустив на воду 24 човни за п’ять років.
- США та Росія ділять перше місце, маючи по 66 підводних човнів кожна, але американський флот повністю ядерний і більш однорідно сучасний.
- Китай із 61 човном уже став другим у світі оператором ядерних підводних човнів і нарощує флот найшвидше.
- Іран і Північна Корея роблять ставку на маленькі дизельні та міні‑човни для прибережних операцій і асиметричної війни.
- Японія та Південна Корея розвивають високотехнологічні дизель‑електричні флоти і поступово рухаються до ядерної енергетичної установки.
Як однакові цифри ховають різні підводні світи
На папері США й Росія виглядають майже дзеркально: по 66 підводних човнів у кожної. Але це як порівнювати два автопарки, де в одного — майже всі нові електромобілі, а в іншого — суміш сучасних машин і старих вантажівок радянських часів.
Американський флот повністю складається з човнів із ядерною енергетичною установкою. Це ударні підводні човни класу Virginia, ракетоносці класу Ohio з балістичними ракетами та їхні варіанти з крилатими ракетами. Така «однорідність» означає, що майже весь флот відповідає сучасним стандартам і може діяти далеко від берегів США протягом тривалого часу.
Російський флот також має сучасні ракетоносці класу «Борей» з ракетами «Булава» та багатоцільові човни класу «Ясень». Але поруч із ними досі служить чимало корпусів ще радянської доби. Це дає Росії «масу» за кількістю, але робить флот менш рівномірно сучасним і технологічним, ніж американський.
Китай: підводний «конвеєр» нового покоління
Китай за останні роки перетворився на справжній підводний верстат безперервної дії. За п’ять років країна спустила на воду 24 підводні човни — більше, ніж США та Росія разом за той самий період. За оцінками аналітиків, саме Китай сьогодні має найвищі темпи будівництва підводних човнів у світі.
Його флот включає ударні човни класу Type 093 та 093A Shang, нові варіанти Type 093B з вертикальними пусковими установками для ракет, а також стратегічні ракетоносці класу Jin із ракетами JL‑3. При цьому Китай уже обігнав Росію за кількістю ядерних підводних човнів і впевнено йде до того, щоб стати головним конкурентом США під водою.
Асиметричні гравці: Іран і Північна Корея
Іран і Північна Корея не можуть змагатися з морськими гігантами за технологіями чи дальністю дії, тому обирають іншу стратегію — асиметричну. Їхні флоти нагадують не стільки океанські армії, скільки «зграї» дрібних, але небезпечних хижаків у прибережних водах.
Іран має 25 підводних човнів, основу яких становлять дизель‑електричні човни радянського походження класу «Кіло», що локально називаються класом «Тарек». До них додається велика кількість власних міні‑човнів, як‑от клас «Гадір». Вони створені для дій у Перській затоці та Ормузькій протоці, де важливі не дальність і потужність, а непомітність у мілководді та можливість раптового удару.
Північна Корея має 24 підводні човни, але більшість із них — старі та невеликі. Це човни класів Romeo і Sang‑O, розраховані на прибережні операції, диверсії та короткі ракетні удари. Стратегія Пхеньяна спирається на непередбачуваність і прихованість, а не на передові технології. Повідомляється, що в країні розвивають і власну програму ядерної енергетичної установки для підводних човнів, що може радикально змінити характер її флоту в майбутньому.
Тихоокеанські технологічні лідери: Японія та Південна Корея
Японія та Південна Корея мають менші за кількістю флоти, але роблять ставку на високі технології та регіональне стримування. Їхні підводні сили — це радше «скальпель», ніж «кувалда».
Японія експлуатує 23 підводні човни, серед яких одні з найсучасніших дизель‑електричних човнів у світі. Новітній клас Taigei, включно з п’ятим корпусом JS Chōgei, використовує літій‑іонні акумулятори замість традиційних свинцево‑кислотних. Це подовжує час перебування під водою без спливання й робить човни особливо тихими під час тривалих патрулів в Індо‑Тихоокеанському регіоні. Японія планує мати десять човнів цього класу, реагуючи на зростання активності Китаю та Північної Кореї.
Південна Корея має 22 підводні човни, зосереджені на власних дизель‑електричних проєктах. Серед них — класи Son Won‑il і Dosan Ahn Changho, розроблені для регіонального стримування та дій у складній обстановці Північно-Східної Азії. Сеул продовжує інвестувати в збільшення чисельності флоту та підводну автономність, а також відкрито заявляє про амбіції перейти до ядерної енергетичної установки в міру розвитку власної суднобудівної галузі.
Що означає зростання цих семи флотів
Разом ці сім країн володіють приблизно чвертю всіх підводних човнів світу. Але проста кількість не розкриває головного — наскільки по‑різному вони бачать війну під водою. Від повністю ядерного флоту США до старих міні‑човнів Північної Кореї, від «масового» конвеєра Китаю до високотехнологічних, але небагаточисельних човнів Японії — кожна держава вибудовує власну модель сили.
Паралельно нові гравці, як‑от Індія, Бразилія, Південна Корея та сама Північна Корея, рухаються до створення або розширення програм ядерних підводних човнів. У міру того як ці програми дозріватимуть протягом наступного десятиліття, змінюватимуться не лише місця в рейтингах, а й співвідношення між «найбільшими» та «найбільш боєздатними» флотами.
FAQ
Чому темпи будівництва підводних човнів знову наблизилися до рівня Холодної війни?
Головна причина — загострення суперництва між великими державами та зростання напруги в ключових регіонах, як‑от Індо‑Тихоокеанський, Перська затока та Північно-Східна Азія. Підводні човни дають можливість завдавати ударів і збирати розвіддані майже непомітно, тому країни вкладають у них дедалі більше ресурсів.
Чому США роблять ставку лише на ядерні підводні човни?
Ядерна енергетична установка дає змогу човну перебувати під водою місяцями, не спливаючи для дозаправки, і діяти далеко від власних берегів. Для США, які мають глобальні зобов’язання та бази по всьому світу, така дальність і автономність важливіша за відносну дешевизну дизель‑електричних човнів.
Чим відрізняється стратегія Ірану та Північної Кореї від підходу великих морських держав?
Іран і Північна Корея не можуть змагатися в кількості сучасних великих човнів, тому обирають асиметричну тактику. Вони роблять ставку на численні малі та міні‑човни, які важко виявити в прибережних водах, і розраховують, що «зграя» таких платформ зможе завдати шкоди сильнішому супротивнику.
Як може змінитися список найбільших підводних флотів у найближче десятиліття?
У міру розвитку програм ядерних підводних човнів в Індії, Південній Кореї, Північній Кореї та інших країн, у рейтингу можуть з’явитися нові гравці або змінитися розстановка сил між нин
Сім країн ділять чверть світового підводного флоту у 2026 році з’явилася спочатку на Цікавості.

625