1148
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, передає Укрінформ.
«Оскільки російський уряд уже не може залучати необхідні кошти на ринку, він змушує державні банки скуповувати облігації федеральної позики, а ліквідність для цього забезпечує Центробанк. Формально це розміщення ОФП, але фактично – використання банківської системи як каналу для створення нових грошей», — зазначає розвідка.
У СЗР пояснили механізм: Мінфін РФ випускає боргові папери, держбанки їх купують, а Центробанк підтримує додатковими ресурсами.
«У результаті державний борг стає інструментом непрямої емісії. Бюджет отримує кошти, але ціною залежності економіки від друкування рублів і зростання інфляційних ризиків. Для цього Мінфін РФ зареєстрував два нові випуски ОФП-флоатерів: на 6,4 млрд дол. із погашенням у 2037 році та на 12,8 млрд дол. – у 2042 році», — вказує розвідка.
За її даними, станом на 1 липня російські банки вже тримали державні облігації на 248,1 млрд доларів, або близько 9% активів банківського сектору. Від початку року їхній портфель зріс ще на 6,5 млрд дол.
«Причина такого кроку – стрімке зростання дефіциту бюджету. За перше півріччя 2026 року він сягнув майже 77 млрд дол., а головним фактором залишаються військові витрати. Додаткові видатки на війну можуть перевищити план ще на 51,3–64,1 млрд дол., частину яких кремль хоче покрити новими запозиченнями», — повідомили у СЗР, зауваживши, що, за прогнозом Центробанку РФ, річний дефіцит може зрости до 105,1 млрд доларів.
При цьому ринок, як зазначається, уже не готовий фінансувати російський бюджет на умовах влади.
«Через високі ставки та слабкий попит Мінфін не може залучати потрібні суми за прийнятною ціною. У червні та липні відомство скасувало щонайменше три аукціони з розміщення ОФП через вимоги інвесторів підвищити дохідність», — зауважують у розвідці.
Перехід до примусового залучення ресурсів держбанків не вирішує проблему дефіциту, а лише приховує її, наголошує СЗР.
«Така модель збільшує залежність бюджету від Центробанку, концентрує борги в банківській системі та посилює інфляційний тиск. Фактично, Кремль дедалі більше фінансує війну за рахунок емісійного ресурсу, а не ринкових грошей», — заявили у розвідці.
