304
Ученим дозволили зняти захисний скляний корпус, в якому зберігається мумія, і оглянути її більш ретельно.
Використовуючи технологію 3D-зображень археологи відтворили обличчя матері фараона Тута. Дослідники кажуть, що давно не ідентифікована жінка, на ім’я «Юна леді», насправді могла б бути цартцею Нефертіті, великою царицею, дружиною єгипетського фараона Ехнатона.
Ким була насправді «Юна леді»? Це питання, яке не давало спокою вченим протягом кількох поколінь.
Коли Віктор Лорет вперше відкрив таємничу мумію в єгипетській Долині Царів у 1898 році, він думав, що це хлопець, так як голова мумії була поголена, повідомляє ukurier.gov.ua.
Цю теорію згодом розвінчали, але залишалися питання: хто ця жінка і який її зв’язок з іншими муміями, знайденими біля неї? На деякі питання відповіли, коли дослідження ДНК підтвердили, що «Юна леді» була матір’ю Тутанхамона, єгипетського фараона 18 династії.
За допомогою технології 3D-зображень група істориків тепер сміливо стверджує, що «Юна леді» насправді є царицею Нефертіті, дружиною єгипетського фараона Ехнатона.
Це припущення було попередньо обговорене, але воно суперечило з кількох причин. По-перше, історики не впевнені, чи чоловік «Юної леді», похований поряд з нею у тій же гробниці, є Ехнатоном, Сменхаром, чи кимось іншим. А по-друге, навіть якщо це Ехнатон, то це не обов’язково означатиме, що «Юна леді» – це Нефертіті, так як у Ехнатона була ще одна дружина Кія.
Тож чому вчені вважають, що «Юна леді» – це дійсно Нефертіті? Сумніви розвіялися після цифрової реконструкцію жіночого обличчя шляхом 3D-сканування залишків мумії, використовуючи професійного палеоархіста, щоб перетворити цю візуальну інформацію в реальне людське обличчя.
Читайте також: Вчені з’ясували, куди поділися корони фараонів Стародавнього Єгипт
Портрет виявився схожим з бюстом Нефертіті.
«Ця неймовірна особа відповідає давнім уявленням про Нефертіті. Якщо взяти до уваги попередні генетичні дані, ми отримали докази того, що мумія «Юної леді» дійсно належала Нефертіті», – говорить Ейдан Додсон з університету Бристоля, який проводив вивчення залишків мумії.
