1632
Попри стрімке поширення безконтактних платежів, європейці дедалі активніше зберігають фізичні гроші як резерв на випадок надзвичайних ситуацій. Європейський центральний банк фіксує стійке зростання обсягу банкнот в обігу, хоча частка готівки у щоденних розрахунках скорочується.
Однією з причин стали побоювання щодо масштабних відключень електроенергії, кібератак, природних катастроф і воєнних ризиків. У таких ситуаціях банківські картки, смартфони та банкомати можуть тимчасово не працювати.
Загальна вартість банкнот євро в обігу зросла приблизно з 1 трлн євро у 2016 році до 1,6 трлн євро в червні 2026 року.
Кількість банкнот також збільшилася — із приблизно 24 млрд у 2019 році до понад 31 млрд сьогодні.
У Німеччині, Австрії, Нідерландах та деяких інших країнах влада рекомендує домогосподарствам тримати невеликий запас готівки на випадок криз.
Зазвичай йдеться про суму близько 70–100 євро на людину, якої має вистачити для базових покупок протягом короткого періоду.
ЄЦБ наголошує, що готівка виконує не лише платіжну, а й резервну функцію. Саме тому регулятор виступає за збереження доступу до банкоматів навіть у регіонах, де їх використання падає.
Окремим аргументом є соціальна доступність. Для літніх людей, частини мігрантів та людей без цифрових навичок фізичні гроші залишаються важливим способом оплати.
Європейські центробанки очікують, що тенденція до створення «аварійного запасу» готівки збережеться, навіть якщо більшість повсякденних платежів продовжить переходити в цифровий формат.
