866
Йогурти із «корисними бактеріями», капсули для мікрофлори, порошки з пребіотиками — товарів, які обіцяють покращити роботу кишківника, дедалі більше. Проте схожі назви на етикетках приховують різні механізми дії. І далеко не кожна людина потребує спеціальної добавки, навіть якщо рекламі важко не повірити.
Пробіотиками називають живі мікроорганізми, користь яких підтверджена для певного застосування й кількості. Пребіотики — це речовини, які вибірково використовують мікроорганізми організму. Синбіотики поєднують бактерії та відповідні субстрати, а постбіотики містять інактивовані мікроорганізми або їхні компоненти. Різниця не лише термінологічна: результат залежить від конкретного засобу й ситуації.
Їжа чи препарати: у чому різниця
Починати турботу про травлення найчастіше розумніше з повсякденного раціону. Бобові, овес, цільнозернові крупи, яблука, цибуля, часник та інші рослинні продукти дають організму клітковину. Деякі її компоненти стають поживою для кишкових мікроорганізмів. Проте різке збільшення кількості клітковини може спричиняти здуття, тому змінювати меню краще поступово.
Деякі пробіотичні штами вивчали для профілактики діареї після антибіотиків. Водночас назва виду бактерії на упаковці ще не доводить ефективність конкретного препарату. Значення мають штам, доза, стан людини та якість досліджень. Особам із тяжкими захворюваннями або порушенням імунітету самостійно приймати подібні засоби особливо небажано.
Немає підстав нескінченно «покращувати» здоровий мікробіом за допомогою дедалі більшої кількості капсул. Збалансоване харчування, достатня фізична активність і лікування реальних хвороб важливіші за модні обіцянки. За тривалих закрепів, діареї, болю чи інших симптомів варто шукати причину разом із лікарем, а не покладатися лише на добавки.
https://nv.ua/ukr/food/eat/yak-pokrashchiti-robotu-kishechnika-ta-chi-varto-dodavati-do-racionu-probiotiki-y-inshi-dobavki-50649630.html
